Ester 2
1 Esi Fia Ahasuerus ƒe dziku nu fa la, ede asi tamebubu me le ale si Vasti bu ɖee la ŋu. Enya be yemagakpɔe akpɔ o ɖe se si wòde ɖe eŋuti la ta.
По цих подіях, коли затихла лютість царя Ахашверо́ша, згадав він про Ва́шті, і що́ вона зробила, і що́ було заря́джене про неї.
2 Ale eŋumewo gblɔ nɛ be, “Na míayi aɖadi ɖetugbi dzetugbetɔwo le fiaɖuƒe blibo la me akplɔ vɛ na wò.
І сказали царські о́троки, його слу́ги: „Нехай пошукають для царя дівчат, уродли́вих на ви́гляд панні́в,
3 Fia la netɔ asi ame siwo anɔ dɔ sia nu le nuto ɖe sia ɖe me la dzi be woakplɔ ɖetugbi dzetugbe siawo ava nyɔnuwo ƒe nɔƒe le Susa fiasã la me. Na woanɔ Hegai, ame si nye fia la ƒe ŋutsu tata la ƒe dzikpɔkpɔ te, elabena eyae kpɔa nyɔnuwo dzi, eye wòanɔ atike ʋeʋĩ siwo nana nyɔnu dzea tugbe la sim na wo,
і нехай цар призна́чить уря́дників по всіх окру́гах свого царства, і нехай вони зберуть усіх дівчат, панні́в уродли́вого ви́гляду, до за́мку Сузи, до дому жіно́к під руку Геґа́я, царсько́го є́внуха, сто́рожа жіно́к, і дати їм потрібне для їхнього причепу́рення.
4 eye le esia megbe la, ɖetugbi si adze ŋuwò wu la, azu fianyɔnu ɖe Vasti teƒe.” Aɖaŋuɖoɖo la dze fia la ŋu, eya ta wòwɔ ɖe edzi.
А та ді́вчина, що бу́де найкраща в царськи́х оча́х, буде царювати замість Ва́шті“. І була приємна ця рада у царе́вих оча́х, — і він зробив так.
5 Yudatɔ aɖe nɔ Susa fiasã la me, eŋkɔe nye Mordekai. Fofoae nye Yair, ame si fofoe nye Simei, ame si nye Kis, Benyamintɔ la ƒe vi.
А в замку Су́зи був один юде́янин, а ім'я́ йому Мордеха́й, син Яіра, сина Шім'ї, сина Кішового, муж Веніями́нівець,
6 Wolée esime Nebukadnezar gbã Yerusalem, eye wòɖe aboyoe kpe ɖe Yuda fia Yehoyatsin kple ame bubu geɖewo ŋu va Babilonia.
що був узятий з Єрусалиму з тим поло́ном, який був узятий ра́зом з Єхонією, царем Юдиним, якого взяв був Навуходоно́сор, цар вавило́нський.
7 Vinyɔnu dzetugbe aɖe nɔ Mordekai tɔɖia si. Eŋkɔe nye Hadasa, gake wogayɔnɛ be Ester. Fofoa kple dadaa ku, eya ta Mordekai xɔe, eye wònyii abe eya ŋutɔ ƒe vinyɔnu ene.
І він вихо́вував Гадассу, вона ж Есте́р, дочку́ свого дя́дька, бо не мала вона ні батька, ні матері. А ця ді́вчина була хорошої поста́ви та вродли́вого ви́гляду, а коли помер її ба́тько та мати її, Мордеха́й узяв її собі за дочку́.
8 Ale le fia la ƒe sedede nu la, wokplɔ ɖetugbi geɖewo yi nyɔnuwo ƒe nɔƒe la le Susa fiasã la me, eye wotsɔ wo de Hegai ƒe dzikpɔkpɔ te. Wokplɔ Ester hã va fiasã la me, eye wotsɔ eya hã de nyɔnuwo dzi kpɔla, Hegai ƒe dzikpɔkpɔ te.
І сталося, коли був оголо́шений царськи́й нака́з та зако́н його́, і коли збирали багато дівча́т до за́мку Су́зи під руку Геґая, то взята була́ й Есте́р до царсько́го дому під руку Геґая, сто́рожа жіно́к.
9 Hegai, fiasrɔ̃wo dzikpɔla la kpɔ ŋudzedze blibo le Ester ŋu, eye wòwɔ nu sia nu si ana wòakpɔ dzidzɔ la nɛ. Ena woɖaa nu tɔxɛwo nɛ, eye wosiaa tugbedzetikewo nɛ. Etsɔ nyɔnuvi adre nɛ tso fiasã la me be woanye eƒe subɔlawo. Hegai tsɔ teƒe nyuitɔ wu le nyɔnuwo ƒe nɔƒe la nɛ.
І була́ та ді́вчина хороша в його оча́х, і мала ласку перед ним, і він приспіши́в видати їй потрібне для її причепу́рення й її ча́стки, та дати їй сімо́х відповідних дівча́т із царсько́го дому. І він перемістив її та дівча́т її до найкращого місця в домі жіно́к.
10 Ke Ester megblɔ na ame aɖeke kpɔ be Yudatɔ yenye o, elabena Mordekai de se nɛ.
Есте́р не ви́явила ні про наро́д свій, ні про місце свого наро́дження, бо Мордеха́й наказа́в їй, щоб цього вона не виявля́ла.
11 Hegai vaa nyɔnuwo ƒe nɔƒe la va biaa Ester ƒe agbe ta se.
А кожного дня Мордеха́й ходив до подві́р'я дому жіно́к, щоб дові́датись, як мається Есте́р та що́ вона робить.
12 Hafi wòaɖo ɖetugbi aɖe dzi woakplɔe ayi ɖe Fia Ahasuerus ŋkumee la, ele be wòato tugbedzetike ʋeʋĩwo sisi me ɣleti wuieve abe ale si woɖoe na nyɔnuwoe ene. Woasi mir nyui nɛ ɣleti ade, eye woasi ami ʋeʋĩ kple atike bubuwo hã nɛ ɣleti ade.
А коли прихо́дила черга́ для кожної ді́вчини вхо́дити до царя Ахашверо́ша, коли кінча́лися дванадцять місяців устано́вленого поря́дку для жіно́к, — бо так виповня́лися дні їхнього причепу́рювання: шість місяців — мирровою оливою, а шість місяців па́хощами та іншим потрібним для причепурювання жіно́к, —
13 Ale si wòawɔ hafi ayi ɖe fia la gbɔe nye esi: Nu sia nu si ɖetugbi la bia la, woatsɔe nɛ le nyɔnuwo ƒe nɔƒe la be wòatsɔ ayi ɖe fiasã la mee.
то з тим ді́вчина прихо́дила до царя́: давалося їй усе, що вона скаже, щоб воно йшло з нею з дому жіно́к до дому царсько́го.
14 Le fiẽ me la, ayi ɖe fia la gbɔ, atrɔ gbɔ le ŋdi, ayi nyɔnuwo ƒe nɔƒe la ƒe akpa bubu si le ŋutsu tata Saasgaz ƒe dzikpɔkpɔ te, ame si kpɔa fia la ƒe ahiãviwo dzi. Ɖetugbi la magatrɔ ayi ɖe fia la gbɔ o, negbe eƒe nu nyo fia la ŋu, eye wòna woyɔe nɛ hafi.
Ввечорі вона прихо́дила, а ра́нком вона верта́лася до другого дому жіно́к під руку Шаазґаза, царсько́го е́внуха, сто́рожа нало́жниць. Вона вже не вхо́дила до царя, хіба б що цар пожадав її, і вона була покли́кана за ім'я́м.
15 Esi wòɖo Ester, Mordekai tɔɖia Abihail ƒe vi, ame si Mordekai xɔ abe eya ŋutɔ ƒe vi ene dzi be wòadɔ fia la gbɔ la, mebia naneke o; ewɔ ɖe Hegai, ame si nye nyɔnuwo dzi kpɔla la ƒe aɖaŋuɖoɖo dzi, eye wòdo awu abe ale si Hegai ɖo nɛ ene. Ɖetugbi bubuawo do dzidzɔɣli esi wokpɔe.
А коли настала черга́ для Есте́ри, — дочки́ Авіхая, Мордеха́євого дядька, що взяв її собі за дочку́, — щоб іти до царя, вона нічого не жада́ла, як тільки того, що казав Геґай, царськи́й е́внух, сторож жінок. І Естер мала ласку в очах усіх, хто її бачив!
16 Ale wokplɔ Ester yi na Fia Ahasuerus le ɣleti ewolia si woyɔna be Tebet la me le fia la ƒe fiaɖuɖu ƒe ƒe adrelia me.
І була́ взя́та Есте́р до царя Ахашвероша, до царсько́го дому його, десятого місяця, він місяць тевет, сьомого року царюва́ння його́.
17 Fia la lɔ̃ Ester wu ɖetugbiawo dometɔ ɖe sia ɖe. Ekpɔ dzidzɔ le eŋu ale gbegbe be wòɖɔ fiakuku la nɛ, eye wòna wòzu fianyɔnu ɖe Vasti teƒe.
І цар покоха́в Естер понад усіх жіно́к, і вона мала прихи́льність та ласку перед його обличчям понад усіх дівча́т, — і він поклав царську́ корону на її го́лову, і зробив її цари́цею замість Ва́шті.
18 Fia la gaɖo kplɔ̃ gã aɖe na Ester kple eƒe bubumewo kple dɔnunɔlawo. Etsɔ nunana na ame sia ame, eye wòna ga eƒe nutowo tso adzɔ siwo wodzɔna nɛ la me.
І спра́вив цар велику гости́ну для всіх своїх князі́в та своїх слуг, гостину для Есте́ри, і зробив поле́гшення для окру́г, і дав дару́нка за царсько́ю спроможністю.
19 Le esia megbe la, hafi woakplɔ Ester kple ɖetugbi bubuawo ayi fiasrɔ̃wo ƒe nɔƒe zi evelia la, Mordekai zu fiaŋumewo dometɔ ɖeka, eye wònɔ fia la ƒe agbo nu.
А коли збирали дівчат другий раз, то Мордеха́й сидів при царські́й брамі.
20 Va se ɖe ɣe ma ɣi hã la, Ester megblɔ na ame aɖeke kpɔ be Yudatɔe yenye o, elabena egalé Mordekai ƒe sewo me ɖe asi abe ale si wòwɔ le Mordekai ƒe aƒe me ene.
Есте́р же не виявляла місця свого наро́дження та народу свого, як наказав був їй Мордеха́й, бо Есте́р вико́нувала Мордехаєве слово так, як коли була́ в нього на ви́хованні.
21 Gbe ɖeka la, esime Mordekai nɔ dɔ wɔm le fiasã la me la, ŋutsu eve siwo nye fia la ƒe nyɔnuwo dzi kpɔlawo, Bigtan kple Teres, ame siwo nɔ fiasã la ƒe agboa nu dzɔm la do dɔmedzoe ɖe fia la ŋu, eye woɖo be yewoawu Fia Ahasuerus.
Тими днями, коли Мордеха́й сидів у царські́й брамі, розгнівалися Біґтан та Тереш, два царські́ е́внухи зо сторожі́в поро́гів, — і заду́мували простягну́ти руку на царя Ахашверо́ша.
22 Mordekai se woƒe ɖoɖo la, eye wòfi tofi na Fianyɔnu Ester tso eŋu. Ester hã ka nya la ta na fia la, eye wòna fia la nya be Mordekai ye fi tofi la na ye.
І стала відо́ма ця річ Мордехаєві, і він доніс про це цариці Есте́р, а Есте́р переказала цареві в імені Мордехая.
23 Woto nya la me, tso kufia na ame eveawo, eye wode ka ve na wo. Woŋlɔ nyadzɔdzɔ sia ɖe Fia Ahasuerus ƒe fiaɖuɖu ƒe ŋutinya me.
І була́ розві́дана ця справа, і зна́йдено так, і ті обоє були́ пові́шені на ши́бениці. І було записане це в хро́ніці перед обличчям царськи́м.
