Kronika 1 15
1 Esi David wu xɔtutu nu na eɖokui le David ƒe Du la me vɔ la, edzra teƒe aɖe ɖo na Mawu ƒe nubablaɖaka la, hetu agbadɔ nɛ
І пороби́в він собі доми́ в Давидовому Місті, і пригото́вив місце на Божого ковче́га, і розтягнув для нього ски́нію.
2 eye wòde se be, “Ne mietsɔ nubablaɖaka la va da ɖe eƒe nɔƒe yeyea la, Levitɔwo koe atsɔe elabena woawoe Yehowa tia na dɔ sia wɔwɔ; woawoe awɔ subɔsubɔdɔ nɛ tegbetegbee.”
Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому́ аж навіки.
3 Le esia megbe la, David yɔ Israel dukɔ blibo la va Yerusalem be woaɖatsɔ Yehowa ƒe nubablaɖaka la va da ɖe teƒe si wòdzra ɖo ɖi nɛ.
І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб ви́нести Господнього ковче́га на його місце, яке пригото́вив йому́ він.
4 Eyɔ Aron ƒe dzidzimeviwo kple Levitɔwo ƒo ƒu:
І зібрав Давид Ааро́нових синів та Левитів.
5 Ame alafa ɖeka blaeve tso Kohat ƒe viwo dome, woƒe Nunɔlae nye Uriel.
Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його — сотня й двадцять.
6 Ame alafa eve blaeve si nu, Asaya nɔ la tso Merari ƒe viwo dome.
Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його — двісті й двадцять.
7 Ame alafa ɖeka blaetɔ̃ siwo nu, Yoel nɔ la, tso Gerson ƒe viwo dome.
Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його — сотня й тридцять.
8 Ame alafa eve siwo nu, Semaya nɔ la, tso Elizafan ƒe viwo dome.
Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його — двісті.
9 Ame blaenyi, ame siwo nu, Eliel nɔ la tso Hebron ƒe viwo dome,
Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його — вісімдесят.
10 eye ame alafa ɖeka wuieve siwo nu, Aminadab nɔ la tso Uziel ƒe viwo dome.
Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його — сотня й дванадцять.
11 David yɔ Zadok kple Abiata, ame siwo nye Nunɔlagãwo kple Uriel, Asaya, Yoel, Semaya, Eliel kple Aminadab, ame siwo nye Levi ƒe viwo ƒe kplɔlawo
І покликав Давид священиків Садо́ка та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава
12 eye wògblɔ na wo be, “Miawoe nye Levitɔwo ƒe kplɔlawo. Azɔ la, mi kple mia nɔviwo katã mikɔ mia ɖokuiwo ŋu ale be miatsɔ Yehowa, Israel ƒe Mawu la ƒe nubablaɖaka la va teƒe si medzra ɖo ɖi nɛ.
та й сказав до них: „Ви го́лови родів Левитів. Освяті́ться ви та ваші брати, і перенесе́те ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке пригото́вив я йому́.
13 Yehowa do dɔmedzoe ɖe mia ŋu esi mienɔ nubablaɖaka la kɔm elabena esi mi Levitɔwo míenɔ anyi gbe ma gbe o la, míebia Yehowa se nu si miawɔ la o.”
Бо через те, що споча́тку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало“.
14 Ale Nunɔlawo kple Levitɔwo kɔ wo ɖokuiwo ŋuti hedzra ɖo ɖe Yehowa, Israel ƒe Mawu la ƒe nubablaɖaka la tsɔtsɔ gbɔe ŋu.
І освятилися священики та Левити, щоб перене́сти ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.
15 Levitɔwo tsɔ nubablaɖaka la ɖe abɔta kple etsɔtiwo abe ale si Yehowa ɖo na Mose ene la tututu.
І поне́сли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на пле́чах своїх, на держака́х, на собі.
16 Fia David na Levitɔwo ƒo ƒu hadzilawo nu eye wodzi ha sesĩe kple dzidzɔ ɖe saŋkuwo, kasaŋkuwo kple gakogoewo ƒe ɖiɖi ŋu.
І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співакі́в на прила́ддях пісні, на ци́трах, а́рфах, та тих, що грають на цимба́лах, щоб підне́сти голос на радість.
17 Ame siwo kpɔ hadzidzi kple nu siwo woƒo kpe ɖe eŋu dzi la woe nye Heman, Yoel ƒe vi kple Asaf, Berekia ƒe vi kple Etan, Kusaya ƒe vi, tso Merari ƒe viwo dome.
І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його — Асафа, сина Берехії, а з сині́в Мерарі, їхніх братів — Етана, сина Кушаї.
18 Woƒe kpeɖeŋutɔwoe nye Zekaria, Yaaziel, Semiramɔt, Yehiel, Uni, Eliab, Benaya, Maaseya, Matitia, Elifelehu, Mikneya, Obed Edom kple Yeiel, ame siwo nye agbonudzɔlawo.
А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, — придве́рних.
19 Wotia Heman, Asaf kple Etan be woaƒo akɔbligakogoewo
А співаків: Гемана, Асафа та Етана — грати на мідяни́х цимба́лах.
20 eye wotia ame enyi siawo: Zekaria, Ariel, Semiramɔt, Yehiel, Uni, Eliab, Maaseya kple Benaya be woaƒo kasaŋku gbevitɔwo ɖe alamot ƒe gbeɖiɖi nu.
А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю — на ци́трах, на аламот.
21 Ame siwo wotia be woaƒo kasaŋku gbegãtɔwo ɖe seminit ƒe gbeɖiɖi nu woe nye: Matitia, Elifelehu, Mikneya, Obed Edom, Yeiel kple Azazia.
А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію — на а́рфах, на окта́ві, щоб починати гру.
22 Hadoɖalae nye Kenania, Levitɔwo Nunɔla; wotiae ɖe eƒe nunya ta.
А Кенанію, зверхника Левитів, — над но́шенням; він навчав носити, бо вмів того.
23 Berekia kple Elkana nye nubablaɖaka la ŋu dzɔlawo.
А Берехія та Елкана — придве́рні при ковчезі.
24 Sebania, Yosafat, Netanel, Amasai, Zekaria, Benaya kple Eliezer, ame siwo katã nye nunɔlawo la, nye kpẽkulawo eye wonɔ ŋgɔ na ameawo katã. Obed Edom kple Yehia dzɔ nubablaɖaka la ƒe agbo ŋu.
А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, — сурми́ли в су́рми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя — придве́рні для ковчега.
25 Ale David kple Israel ƒe dumegãwo kple ame akpewo ƒe aʋafiawo yi Obed Edom ƒe aƒe me be woatsɔ Yehowa ƒe nubablaɖaka la tso afi ma kple aseyetsotso.
І пішов Давид і Ізраїлеві старші́ та тисячники, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.
26 Esi Yehowa kpe ɖe Levitɔ siwo tsɔ Yehowa ƒe nubablaɖaka la ŋu ta la, wotsɔ nyitsu adre kple agbo adre sa vɔe.
І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що не́сли ковчега Господнього заповіту, то вони прине́сли в жертву сім биків та сім баранів.
27 Azɔ la, David do awu ʋlaya si wotɔ kple aklala biɖibiɖi; nenema kee nye Levitɔ siwo tsɔ nubablaɖaka la. Nenema kee nye hadzilawo kple Kenania hã, ame si nɔ hadzihawo nu. David ya do aklala si nɔ biɖibiɖi ƒe kɔmewu ɖe etɔ dzi.
А Давид був зодя́гнений в одежу з вісо́ну, як і всі Левити, що не́сли ковчега, і співаки́, і Кенанія, зверхник но́шення і співакі́в, а на Давиді був ще й льняни́й ефо́д.
28 Ale Israel katã tsɔ dzidzɔɣlidodo, lãdzowo kple kpẽwo kuku, gakogoewo kple saŋkuwo kple kasaŋkuwo ƒoƒo sesĩe tsɔ Yehowa ƒe nubablaɖaka la yi Yerusalem.
І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з су́рмами, і з цимба́лами, гра́ючи на ци́трах та на а́рфах.
29 Esi Yehowa ƒe nubablaɖaka la va ɖo David ƒe Du la me la, Saul ƒe vinyɔnu, Mixal, nɔ wo kpɔm to fesre nu eye esi wòkpɔ Fia David wònɔ ɣe ɖum, nɔ aglo tum kple dzidzɔ la, edo vloe le eƒe dzime.
І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка́, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і знева́жила його в своєму серці.
