Roomlased 7
1 Vennad ja õed, (ma räägin siin inimestele, kes tunnevad seadust), kas te ei näe, et seadusel on volitused kellegi üle ainult siis, kui ta on elus?
Хіба ви не знаєте, брати (звертаюся до тих, хто знає Закон), що Закон має владу над людиною, поки вона живе?
2 Näiteks abielunaine on seaduse järgi oma abikaasaga seotud sel ajal, kui abikaasa on elus, aga kui mees sureb, siis saab naine vabaks oma seaduslikust kohustusest mehe ees.
[Скажімо], заміжня жінка за Законом прив’язана до свого чоловіка, поки він живий, але коли чоловік помирає, вона звільняється від Закону, який пов’язував її з чоловіком.
3 Seega, kui naine elab teise mehega sel ajal, kui tema abikaasa elab, rikub naine abielu. Aga kui naise mees sureb ja ta abiellub seejärel teise mehega, siis ei ole ta abielurikkumises süüdi.
Тож якщо вона за життя свого чоловіка одружиться з іншим, її називають перелюбницею. Коли ж її чоловік помирає, вона звільняється від Закону й, вийшовши заміж за іншого чоловіка, не буде перелюбницею.
4 Samamoodi, mu sõbrad, olete surnud seadusele Kristuse ihu kaudu ning seega kuulute nüüd kellelegi teisele − Kristusele, kes äratati surnuist üles −, et me võiksime elada viljakat elu Jumalale.
Так і ви, брати мої, померли для Закону через тіло Христа, щоб належати Іншому – Тому, Хто воскрес із мертвих, щоб ми могли приносити плід Богові.
5 Sel ajal kui meid valitses vana olemus, tegutsesid meis patused ihad (nagu nähtub seadusest) ja tõid kaasa surma.
Бо коли ми жили, керуючись тілесними [бажаннями], гріховні пристрасті, [виявлені] Законом, діяли в наших тілах, щоб приносити плід смерті.
6 Aga nüüd oleme seadusest vabastatud ning oleme surnud sellele, mis hoiab meid ahelais, et me saaksime teenida vaimu uudsuses ja mitte seaduse vana kirjatähte.
Але тепер ми звільнилися від Закону, померли для того, що нас колись зв’язувало, щоб ми служили оновлені Духом, а не як у давнину – [дотримуючись] букви [Закону].
7 Mida me siis järeldame? Et seadus on patt? Muidugi mitte! Ma ei oleks teadnud, mis on patt, kui seadus ei oleks seda määratlenud. Ma ei oleks mõistnud, et teiste inimeste asjade endale tahtmine on vale, kui ei oleks seadust, mis ütleb: „Ära ihalda endale seda, mis kuulub kellelegi teisele.“
Що ж скажемо? Що Закон є гріхом? Зовсім ні! Якби не Закон, я не знав би, що таке гріх. Я не знав би, [наприклад], що таке пожадливість, якби Закон не сказав: «Не бажай».
8 Kuid selle käsu kaudu leidis patt võimaluse õhutada minus igasuguseid isekaid soove, sest ilma seaduseta on patt surnud.
Проте гріх, скориставшись заповіддю, породив у мені всіляке бажання. Адже без Закону гріх мертвий.
9 Ma elasin, mõistmata, mida seadus tegelikult tähendab, aga kui sain aru käsu tähendusest, ärkas patt taas ellu ja ma surin.
Колись я жив без Закону, але коли прийшла заповідь, гріх ожив,
10 Ma avastasin, et seesama käsk, mis oli mõeldud elu toomiseks, tõi hoopis surma,
а я помер. Я виявив, що заповідь, яка мала б принести життя, насправді принесла смерть.
11 sest patt leidis käsu kaudu mooduse minu petmiseks ja kasutas käsku minu tapmiseks!
Адже гріх, скориставшись можливістю, наданою заповіддю, звабив мене й через неї вбив.
12 Siiski on seadus püha ja käsk püha, õige ja hea.
Отже, Закон святий і заповідь – свята, праведна й добра.
13 Kas nüüd miski, mis on hea, tapab mind? Muidugi mitte! Kuid patt ilmutab end patuna, kasutades head minu surma põhjustamiseks. Niisiis ilmneb käsu abil, kui halb on patt tegelikult.
Тож невже те, що добре, спричинило мені смерть? Зовсім ні! Навпаки, гріх, щоб виявитися гріхом, спричинив мою смерть через те, що добре. Так завдяки заповіді гріх став абсолютно грішним.
14 Me mõistame, et seadus on vaimulik, kuid ma olen liigagi inimlik, patu ori.
Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий [у рабство] гріха.
15 Ma tõesti ei saa aru, mis toimub. Ma teen seda, mida ma ei taha teha, ja ma vihkan seda, mida ma teen!
Я не розумію, що роблю. Адже роблю не те, що хочу, а те, що ненавиджу.
16 Aga kui ma ütlen, et ma teen seda, mida ma ei taha, näitab see, et ma tunnistan, et seadus on hea ja õige.
Коли ж я роблю те, чого не хочу, я погоджуюся, що Закон добрий.
17 Seega ei ole see enam mina, kes seda teeb, vaid minus elav patt,
І це вже не я роблю, але гріх, що живе в мені.
18 sest ma tean, et minus ei ole midagi head selles osas, mis puutub minu patusesse inimolemusse. Kuigi ma tahan teha head, ei ole ma selleks võimeline.
Адже я знаю: у мені, тобто в моєму тілі, нічого доброго не живе, оскільки бажання робити добро є, але виконувати його не можу.
19 Head, mida ma teha tahan, ma ei tee; samal ajal halba, mida ma ei taha teha, seda ma just teen!
Бо не роблю добра, яке хочу, але роблю зло, якого я не хочу робити.
20 Ometi kui ma teen seda, mida ma ei taha teha, siis ei tee seda mina, vaid minus elav patt.
Тож якщо я роблю те, чого не хочу, це вже не я роблю, а гріх, який живе в мені.
21 See on põhimõte, mille olen avastanud: kui ma tahan teha seda, mis on hea, on alati olemas ka halb.
Отже, я знаходжу такий закон: коли я хочу робити добро, зло завжди поруч зі мною.
22 Minu sisemisele olemusele valmistab Jumala seadus rõõmu,
Бо за внутрішньою людиною я насолоджуюся Божим Законом,
23 kuid ma näen enda sees tegutsemas teistsugust seadust, mis on sõjajalal seadusega, mida mu mõistus on otsustanud järgida, ja nii olen ma minu sees oleva patu seaduse vang.
але бачу, що в моєму тілі діє інший закон, який бореться проти закону мого розуму й робить мене в’язнем закону гріха, який є в моєму тілі.
24 Olen äärmiselt õnnetu! Kes päästab mind sellest ihust, mis põhjustab mu surma? Tänu Jumalale, Sest tema teeb seda Jeesuse Kristuse, meie Issanda kaudu!
Нещасна я людина! Хто врятує мене від цього смертного тіла?
25 Olukord on selline: kuigi ma ise otsustan mõistusega kuuletuda Jumala seadusele, järgib mu inimloomus patu seadust.
Тож [нехай буде] подяка Богові через Ісуса Христа, нашого Господа! Отже, своїм розумом я є служителем Закону Божого, а тілом – закону гріха.
