3 Johannese 1
1 Vanemalt, Armsale Gaiusele, keda ma armastan tões.
Ста́рець — улю́бленому Гаєві, якого я направду люблю́.
2 Armas sõber, ma palun, et sul läheks hästi kõiges ja sa oleksid terve, nii nagu läheb hästi ka su hingel.
Улю́блений, — я молюся, щоб добре вело́ся в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре веде́ться душі твоїй.
3 Ma rõõmustasin väga, kui mõned usklikud tulid ja tunnistasid sinu ustavusest tõele, rääkides, kuidas sa elad tões.
Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засві́дчили правду твою, як ти живеш у правді.
4 Mul ei ole suuremat rõõmu kui see, et kuulen oma lapsi elavat tões.
Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.
5 Armas sõber, sa oled ustav olnud selles, mida sa vendade ja õdede heaks teed, isegi kui nad on sulle võõrad.
Улю́блений, — вірно ти чи́ниш, як що робиш для братті та для чужи́нців, —
6 Nad on tunnistanud armastusest koguduse ees. Sa teed hästi, kui sa läkitad nad teele viisil, mis austab Jumalat.
вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх ви́провадиш, як достойно для Бога,
7 Nad on ju oma teekonda alustanud Kristuse nime pärast ega võta midagi vastu paganatelt.
бо вийшли вони ради Йме́ння Його, нічого не взявши від поган.
8 Seetõttu peaksime sellistele inimestele näitama külalislahkust, et saaksime olla tõe kaastöölised.
Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробі́тниками правді.
9 Ma kirjutasin mõne sõna kogudusele, aga Diotrefes, kellele meeldib olla nende seas esimene, ei võta meid vastu.
Я до Церкви писав був, але Діотре́ф, що любить бути першим у них, нас не приймає.
10 Seepärast, kui ma tulen, tuletan talle meelde teod, mida ta teeb, levitades meie kohta pahatahtlikke kuuldusi. Ja vähe sellest, et ta ise ei võta usklikke vastu, ta takistab ka neid, kes tahavad seda teha, ajades nad kogudusest välja.
Тому́ то, коли я прийду́, то згадаю про вчинки його, що їх ро́бить, словами лихими обмовля́ючи нас. І він тим не задово́льнюється, — а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і виго́нить із Церкви.
11 Armas sõber, ära võta eeskujuks kurja, vaid head! Kes teeb head, on Jumalast. Kes teeb kurja, ei ole Jumalat näinud.
Улюблений, — не робися подібним до лихо́го, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.
12 Demeetriose kasuks tunnistavad kõik, ka tõde ise. Meiegi tunnistame, ja sina tead, et meie tunnistus on tõsi.
Про Димитрія сві́дчили всі й сама правда. І сві́дчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.
13 Mul oleks sulle palju kirjutada, aga ma ei taha seda teha tindi ja sulega,
Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очерети́нкою,
14 sest loodan sind varsti näha. Siis räägime silmast silma. Rahu sulle! Sind tervitavad siinsed sõbrad. Tervita sõpru nimepidi!
але маю надію побачити тебе незаба́ром, і говорити уста́ми до уст. Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амі́нь.
