Psalmaro 88
1 Kanto-psalmo de la Koraĥidoj. Al la ĥorestro. Por maĥalat-leanoto. Instruo de Heman, la Ezraĥido. Ho Eternulo, Dio de mia savo! Tage kaj nokte mi krias antaŭ Vi.
Доамне, Думнезеул мынтуирий меле! Зи ши ноапте стриг ынаинтя Та!
2 Mia preĝo venu antaŭ Vian vizaĝon; Klinu Vian orelon al mia ploro.
С-ажунгэ ругэчуня мя ынаинтя Та! Я аминте ла черериле меле,
кэч ми с-а сэтурат суфлетул де реле ши ми се апропие вяца де Локуинца морцилор. (Sheol h7585)
4 Mi similiĝis al la forirantoj en la tombon; Mi fariĝis kiel viro sen fortoj,
Сунт пус ын рындул челор че се кобоарэ ын гроапэ, сунт ка ун ом каре ну май аре путере.
5 Etendita inter mortintoj; Kiel mortigitoj, kuŝantaj en la tombo, Kiujn Vi jam ne rememoras Kaj kiuj estas forigitaj for de Via mano.
Стау ынтинс принтре чей морць ка чей учишь ши кулкаць ын мормынт, де каре ну-Ць май адучь аминте ши каре сунт деспэрциць де мына Та.
6 Vi metis min en la plej profundan foson, En mallumon, en abismon.
М-ай арункат ын гроапа чя май де жос, ын ынтунерик, ын адынкурь.
7 Pezas sur mi Via furiozo, Kaj per ĉiuj Viaj ondoj Vi min premas. (Sela)
Мыния Та мэ апасэ ши мэ нэпэдешть ку тоате валуриле Тале.
8 Vi malproksimigis de mi miajn konatojn, Vi faris min abomenaĵo por ili; Mi estas enŝlosita, kaj mi ne povas eliri.
Ай ындепэртат де ла мине пе тоць приетений мей, м-ай фэкут о причинэ де скырбэ пентру ей; сунт ынкис ши ну пот сэ ес.
9 Mia okulo mallumiĝis de malĝojo; Mi vokas Vin, ho Eternulo, ĉiutage, Mi etendas al Vi miajn manojn.
Ми се топеск окий де суферинцэ; ын тоате зилеле Те кем, Доамне, ши-мь ынтинд мыниле спре Тине!
10 Ĉu por mortintoj Vi faros miraklojn? Ĉu malvivuloj leviĝos kaj gloros Vin? (Sela)
Оаре пентру морць фачь Ту минунь? Сау се скоалэ морций сэ Те лауде?
11 Ĉu en la tombo estos rakontata Via boneco, Kaj fidindeco en la abismo?
Се ворбеште де бунэтатя Та ын мормынт ши де крединчошия Та ын адынк?
12 Ĉu en la mallumo estos konataj Viaj mirakloj, Kaj Via justeco en la lando de forgeso?
Сунт куноскуте минуниле Тале ын ынтунерик ши дрептатя Та ын цара уйтэрий?
13 Sed mi vokas al Vi, ho Eternulo, Kaj matene mia preĝo Vin renkontas.
Доамне, еу Ыць чер ажуторул ши диминяца ругэчуня мя се ыналцэ ла Тине.
14 Kial, ho Eternulo, Vi forpuŝas mian animon? Kial Vi kaŝas Vian vizaĝon de mi?
Пентру че, Доамне, лепезь суфлетул меу? Пентру че ымь аскунзь Фаца Та?
15 Mi estas mizera kaj senforta detempe de la juneco; Mi portas Viajn terurojn, mi konsumiĝas.
Дин тинереце, сунт ненорочит ши траг сэ мор, сунт купринс де спаймеле Тале ши ну штиу че сэ май фак.
16 Venis sur min Via furiozo, Viaj timigoj min dispremas.
Мыния Та трече песте мине, спаймеле Тале мэ нимическ де тот.
17 Ili ĉirkaŭas min, kiel akvo, ĉiutage; Ili tute min ĉirkaŭsieĝas.
Еле мэ ынконжоарэ тоатэ зиуа ка ниште апе, мэ ынфэшоарэ тоате деодатэ.
18 Vi malproksimigis de mi amanton kaj amikon; Miaj konatoj estas en mallumo.
Ай депэртат де ла мине пе приетень ши товарэшь, ши чей де апроапе ай мей с-ау фэкут невэзуць.
