< Psalmaro 83 >
1 Kanto-psalmo de Asaf. Ho Dio, ne silentu; Ne estu senparola kaj ne restu trankvila, ho Dio!
Асафова псаломска песен. Боже, недей мълча; Не премълчавай, нито бивай безмълвен, Боже;
2 Ĉar jen Viaj malamikoj ekbruis, Kaj Viaj malamantoj levis la kapon.
Защото, ето, враговете Ти правят размирие, И ненавистниците Ти са издигнали глава.
3 Kontraŭ Via popolo ili sekrete konspiras, Kaj ili konsiliĝas kontraŭ Viaj gardatoj.
Коварен съвет правят против Твоите люде, И се наговарят против скритите Твои.
4 Ili diris: Ni iru, kaj ni ekstermu ilin el inter la popoloj, Ke oni ne plu rememoru la nomon de Izrael.
Рекох: Елате да ги изтребим, за да не са народ, И да се не споменава вече името на Израиля.
5 Ĉar ili unuanime interkonsentis, Ili faris interligon kontraŭ Vi:
Защото единодушно се съгласиха заедно, Направиха съюз против Тебе,
6 La tendoj de Edom kaj la Iŝmaelidoj, Moab kaj la Hagaridoj,
Шатрите на Едом и исмаилите; Моав и агаряните.
7 Gebal kaj Amon kaj Amalek, La Filiŝtoj kun la loĝantoj de Tiro;
Гевал, Амон и Амалик, Филистимците с тирските жители;
8 Ankaŭ Asirio aliĝis al ili Kaj fariĝis helpo al la idoj de Lot. (Sela)
Още и Асирия се съедини с тях, Станаха помощници на Лотовите потомци. (Села)
9 Faru al ili, kiel al Midjan, Kiel al Sisera, kiel al Jabin ĉe la torento Kiŝon,
Стори им като на мадиамците, Като на Сисара, като на Якова при потока Кисон,
10 Kiuj estis ekstermitaj en En-Dor Kaj fariĝis sterko por la tero.
Които загинаха в Ендор, Ставайки тор на земята.
11 Agu kun iliaj princoj kiel kun Oreb kaj Zeeb, Kaj kun ĉiuj iliaj estroj kiel kun Zebaĥ kaj Calmuna,
Направи благородните им като Орива и Зива, Дори всичките им първенци като Зевея и Салмана,
12 Kiuj diris: Ni ekposedu la loĝejon de Dio!
Които рекоха: Да усвоим за себе си Божиите заселища.
13 Ho mia Dio, similigu ilin al turniĝanta polvo, Al pajlrestaĵo antaŭ vento.
Боже мой, направи ги като въртящия се прах, Като плява пред вятъра.
14 Kiel fajro bruligas arbaron, Kaj kiel flamo bruldezertigas montojn,
Както огънят изгаря лесовете, И както пламъкът запалва горите.
15 Tiel pelu ilin per Via ventego, Kaj per Via fulmotondro ilin timigu.
Така ги прогони с урагана Си, И смути ги с бурята Си.
16 Plenigu ilian vizaĝon per malhonoro, Por ke ili turniĝu al Via nomo, ho Eternulo.
Покрий лицата им с позор, За да потърсят Твоето име, Господи.
17 Ili estu hontigitaj kaj timigitaj por ĉiam, Ili malhonoriĝu kaj pereu.
Нека се посрамят и ужасят за винаги, Да! нека се смутят и погинат,
18 Kaj ili eksciu, ke Vi, kies nomo estas ETERNULO, Estas sola Plejaltulo super la tuta tero.
За да познаят, че Ти, Чието име е Иеова, Един си Всевишен над цялата земя.