Psalmaro 56

1 Al la ĥorestro. Por Jonatelem-reĥokim. Verko de David, kiam kaptis lin la Filiŝtoj en Gat. Korfavoru min, ho Dio, ĉar homo volas min engluti, Dum la tuta tago malamiko min premas.

Керівнику хору. На мотив «Голубка в далекій діброві». Міхтам Давидів, коли филистимляни схопили його в Ґаті. Помилуй мене, Боже, бо цькує мене людина, цілий день, нападаючи, тисне на мене.

2 Miaj malamikoj volas min engluti ĉiutage, Ĉar multaj militas kontraŭ mi fiere.

Цькують мене супротивники цілий день: багато-бо тих, хто гордовито воює проти мене.

3 En la tago, kiam mi timas, Mi fidas Vin.

У день страху я на Тебе покладаю надію.

4 Dion, kies vorton mi gloras, Tiun Dion mi fidas; mi ne timas: Kion karno faros al mi?

Я сподіваюся на Бога, Чиє слово прославляю, на Бога тільки й не боюся: що зробить мені тілесна [істота]?

5 Dum la tuta tago ili atakas miajn vortojn; Ĉiuj iliaj pensoj pri mi estas por malbono.

Цілий день мої слова перекручують, усі їхні думки щодо мене – лише зло.

6 Ili kolektiĝas, embuskas, observas miajn paŝojn, Penante kapti mian animon.

Вони сперечаються, спостерігають, стежать за моїми кроками, чатують на мою душу.

7 Por ilia malbonago repagu al ili, En kolero faligu la popolojn, ho Dio!

Не дай же їм уникнути кари за беззаконня; у гніві, Боже, кинь долілиць народи.

8 Mian vagadon Vi kalkulis; Metu miajn larmojn en Vian felsakon, Ili estas ja en Via libro.

О, якби полічив Ти мої поневіряння! Збери мої сльози в посудину, – хіба ж вони не у Твоїй книзі?

9 Tiam miaj malamikoj returniĝos malantaŭen en la tago, kiam mi vokos; Tion mi scias, ke Dio estas kun mi.

Тоді вороги мої обернуться назад, коли я покличу Тебе. Через це дізнаюсь я, що Бог зі мною.

10 Mi gloros vorton de Dio; Mi gloros vorton de la Eternulo.

На Бога, Чиє слово я прославляю, на Господа, Чиє слово я славлю,

11 Dion mi fidas, mi ne timas: Kion faros al mi homo?

на Бога покладаюсь я, тому не боятимуся: що зробить мені людина?

12 Mi faris al Vi, ho Dio, promesojn, Mi plenumos al Vi dankoferojn.

На мені, Боже, обітниці, що дав я Тобі, – я виконаю [обіцяні] Тобі жертви подяки.

13 Ĉar Vi savis mian animon de la morto, Kaj miajn piedojn de falpuŝiĝo, Por ke mi iradu antaŭ Dio En la lumo de la vivo.

Бо Ти визволив мою душу від смерті, не дав спіткнутися нозі моїй, щоб я ходив перед Богом у світлі життя.