Psalmaro 129

1 Kanto de suprenirado. Multe oni afliktis min de post mia juneco, Diras Izrael,

Песнь восхождения. Много теснили меня от юности моей, да скажет Израиль:

2 Multe oni afliktis min de post mia juneco, Sed oni min ne pereigis.

много теснили меня от юности моей, но не одолели меня.

3 Sur mia dorso plugis plugistoj, Faris siajn sulkojn longaj.

На хребте моем орали оратаи, проводили длинные борозды свои.

4 La Eternulo estas justa; Li dishakis la ŝnurojn de la malvirtuloj.

Но Господь праведен: Он рассек узы нечестивых.

5 Hontiĝu kaj turniĝu malantaŭen Ĉiuj malamantoj de Cion.

Да постыдятся и обратятся назад все ненавидящие Сион!

6 Ili estu kiel tegmenta herbo, Kiu forvelkas, antaŭ ol oni ĝin elŝiris;

Да будут, как трава на кровлях, которая прежде, нежели будет исторгнута, засыхает,

7 Per kiu ne plenigas rikoltanto sian manon Nek garbiganto sian baskon.

которою жнец не наполнит руки своей, и вяжущий снопы - горсти своей;

8 Kaj la preterirantoj ne diros: Beno de la Eternulo estu al vi, Ni benas vin per la nomo de la Eternulo.

и проходящие мимо не скажут: “благословение Господне на вас; благословляем вас именем Господним!”