< Psalmaro 126 >
1 Kanto de suprenirado. Kiam la Eternulo revenigis la forkaptitojn al Cion, Tiam ni estis kiel sonĝantoj.
Пісня сходження. Коли повертав Господь полон Сіону, ми були ніби уві сні.
2 Tiam nia buŝo estis plena de gajeco, Kaj nia lango plena de kantado; Tiam oni diris inter la popoloj: Ion grandan la Eternulo faris por ĉi tiuj.
Тоді наповнилися вуста наші сміхом і язик наш – вигуками радості. Тоді говорили серед народів: «Великі діяння звершив Господь для них!»
3 Ion grandan la Eternulo faris por ni: Ni ĝojas.
«Великі діяння звершив Господь для нас!» – раділи ми.
4 Revenigu, ho Eternulo, niajn forkaptitojn, Kiel riveretojn en sudan landon.
Поверни ж, Господи, наших бранців, як потоки в Неґеві.
5 Kiuj semas kun larmoj, Tiuj rikoltos kun kanto.
Ті, що зі сльозами сіють, з радісними піснями будуть жати.
6 Iras kaj ploras la portanto de semotaĵo; Venos kun kanto la portanto de siaj garboj.
Хто ходить і плачучи несе торбину з насінням, неодмінно повернеться з радісним співом, несучи свої снопи.