Sentencoj 6
1 Mia filo! se vi garantiis por via proksimulo Kaj donis vian manon por aliulo,
Фиуле, дакэ те-ай пус кезаш пентру апроапеле тэу, дакэ те-ай принс пентру алтул,
2 Tiam vi enretiĝis per la vortoj de via buŝo, Kaptiĝis per la vortoj de via buŝo.
дакэ ешть легат прин фэгэдуинца гурий тале, дакэ ешть принс де кувинтеле гурий тале,
3 Tiam, mia filo, agu tiel kaj saviĝu, Ĉar vi falis en la mano de via proksimulo: Iru, vigliĝu, kaj petegu vian proksimulon;
фэ тотушь лукрул ачеста, фиуле: дезлягэ-те, кэч ай кэзут ын мына апроапелуй тэу! Де ачея ду-те, арункэ-те ку фаца ла пэмынт ши стэруеште де ел!
4 Ne lasu viajn okulojn dormi Kaj viajn palpebrojn dormeti;
Ну да сомн окилор тэй, нич аципире плеоапелор тале!
5 Savu vin, kiel gazelo, el la mano, Kaj kiel birdo el la mano de la birdokaptisto.
Скапэ дин мына луй кум скапэ кэприоара дин мына вынэторулуй ши ка пасэря дин мына пэсэрарулуй!…
6 Iru al la formiko, vi maldiligentulo; Rigardu ĝian agadon, kaj saĝiĝu.
Ду-те ла фурникэ, ленешуле; уйтэ-те ку бэгаре де сямэ ла кэиле ей ши ынцелепцеште-те!
7 Kvankam ĝi ne havas estron, Nek kontrolanton, nek reganton,
Еа н-аре нич кэпетение, нич привегетор, нич стэпын,
8 Ĝi pretigas en la somero sian panon, Ĝi kolektas dum la rikolto sian manĝon.
тотушь ышь прегэтеште храна вара ши стрынӂе де-але мынкэрий ын тимпул сечеришулуй.
9 Ĝis kiam, maldiligentulo, vi kuŝos? Kiam vi leviĝos de via dormo?
Пынэ кынд вей ста кулкат, ленешуле? Кынд те вей скула дин сомнул тэу?
10 Iom da dormo, iom da dormeto, Iom da kunmeto de la manoj por kuŝado;
Сэ май дормь пуцин, сэ май аципешть пуцин, сэ май ынкручишезь пуцин мыниле ка сэ дормь!…
11 Kaj venos via malriĉeco kiel rabisto, Kaj via senhaveco kiel viro armita.
Ши сэрэчия вине песте тине ка ун хоц ши липса, ка ун ом ынармат.
12 Homo sentaŭga, homo malbonfarema, Iras kun buŝo malica,
Омул де нимик, омул нелеӂюит, умблэ ку неадевэрул ын гурэ,
13 Donas signojn per la okuloj, aludas per siaj piedoj, Komprenigas per siaj fingroj;
клипеште дин окь, дэ дин пичор ши фаче семне ку деӂетеле.
14 Perverseco estas en lia koro, li intencas malbonon; En ĉiu tempo li semas malpacon.
Рэутатя есте ын инима луй, урзеште лукрурь реле ынтруна ши стырнеште чертурь.
15 Tial subite venos lia pereo; Li estos rompita subite, kaj neniu lin sanigos.
Де ачея, нимичиря ый ва вени пе неаштептате; ва фи здробит деодатэ ши фэрэ ляк.
16 Jen estas ses aferoj, kiujn la Eternulo malamas, Kaj sep, kiujn Li abomenegas.
Шасе лукрурь урэште Домнул ши кяр шапте Ый сунт урыте:
17 Arogantaj okuloj, mensogema lango, Kaj manoj, kiuj verŝas senkulpan sangon,
окий труфашь, лимба минчиноасэ, мыниле каре варсэ сынӂе невиноват,
18 Koro, kiu preparas malbonfarajn intencojn, Piedoj, kiuj rapidas kuri al malbono,
инима каре урзеште планурь нелеӂюите, пичоареле каре аляргэ репеде ла рэу,
19 Falsa atestanto, kiu elspiras mensogojn; Kaj tiu, kiu semas malpacon inter fratoj.
марторул минчинос, каре спуне минчунь, ши чел че стырнеште чертурь ынтре фраць.
20 Konservu, mia filo, la ordonon de via patro, Kaj ne forĵetu la instruon de via patrino.
Фиуле, пэзеште сфатуриле татэлуй тэу ши ну лепэда ынвэцэтура мамей тале:
21 Ligu ilin por ĉiam al via koro, Volvu ilin sur vian kolon.
лягэ-ле некурмат ла инимэ, атырнэ-ле де гыт!
22 Kiam vi iros, ili gvidos vin; Kiam vi kuŝiĝos, ili vin gardos; Kaj kiam vi vekiĝos, ili parolos kun vi.
Еле те вор ынсоци ын мерсул тэу, те вор пэзи ын пат ши ыць вор ворби ла дештептаре.
23 Ĉar moralordono estas lumingo, kaj instruo estas lumo, Kaj edifaj predikoj estas vojo de vivo,
Кэч сфатул есте о канделэ, ынвэцэтура есте о луминэ, яр ындемнул ши мустраря сунт каля веций.
24 Por gardi vin kontraŭ malbona virino, Kontraŭ glata lango de fremdulino.
Еле те вор фери де фемея стрикатэ, де лимба адеменитоаре а челей стрэине.
25 Ne deziregu en via koro ŝian belecon, Kaj ne kaptiĝu per ŝiaj palpebroj.
Н-о пофти ын инима та пентру фрумусеця ей ши ну те лэса адеменит де плеоапеле ей!
26 Ĉar la kosto de publikulino estas nur unu pano; Sed fremda edzino forkaptas la grandvaloran animon.
Кэч пентру о фемее курвэ, омул ажунӂе де ну май рэмыне декыт ку о букатэ де пыне, ши фемея мэритатэ ынтинде о курсэ унуй суфлет скумп.
27 Ĉu iu povas teni fajron en sia sino tiel, Ke liaj vestoj ne brulu?
Поате чинева сэ я фок ын сын фэрэ сэ и се априндэ хайнеле?
28 Ĉu iu povas marŝi sur ardantaj karboj, Ne bruligante siajn piedojn?
Сау поате мерӂе чинева пе кэрбунь априншь фэрэ сэ-й ардэ пичоареле?
29 Tiel ankaŭ estas kun tiu, kiu venas al la edzino de sia proksimulo; Neniu, kiu ŝin ektuŝas, restas sen puno.
Тот аша есте ши ку чел че се дуче ла неваста апроапелуй сэу: орьчине се атинӂе де еа ну ва рэмыне непедепсит.
30 Oni ne faras grandan honton al ŝtelanto, Se li ŝtelas por sin satigi, kiam li malsatas;
Хоцул ну есте урӂисит кынд фурэ ка сэ-шь потоляскэ фоамя, кэч ый есте фоаме.
31 Kaj kiam oni lin kaptas, li pagas sepoble; La tutan havon de sia domo li fordonas.
Ши, дакэ есте принс, требуе сэ дя ынапой ыншептит, сэ дя кяр тот че аре ын касэ.
32 Sed kiu adultas kun virino, tiu estas sensaĝa; Tiu, kiu faras tion, pereigas sian animon;
Дар чел че прякурвеште ку о фемее есте ун ом фэрэ минте; сингур ышь перде вяца чине фаче аша.
33 Batojn kaj malhonoron li ricevas, Kaj lia honto ne elviŝiĝas;
Ну ва авя декыт ранэ ши рушине ши окара ну и се ва штерӂе.
34 Ĉar furiozas la ĵaluzo de la edzo; Kaj li ne indulgas en la tempo de la venĝo.
Кэч ӂелозия ынфурие пе ун бэрбат, ши н-аре милэ ын зиуа рэзбунэрий;
35 Li rigardas nenian kompenson, Kaj li ne akceptas, se vi volas eĉ multe donaci.
ну се уйтэ ла ничун прец де рэскумпэраре ши ну се ласэ ындуплекат нич кяр де чел май маре дар.
