Sentencoj 29
1 Se homo ofte admonita restos obstina, Li subite pereos sen ia helpo.
Ун ом каре се ымпотривеште тутурор мустрэрилор ва фи здробит деодатэ ши фэрэ ляк.
2 Kiam altiĝas virtuloj, la popolo ĝojas; Sed kiam regas malvirtulo, la popolo ĝemas.
Кынд се ынмулцеск чей бунь, попорул се букурэ, дар кынд стэпынеште чел рэу, попорул ӂеме.
3 Homo, kiu amas saĝon, ĝojigas sian patron; Sed kiu komunikiĝas kun malĉastulinoj, tiu disperdas sian havon.
Чине юбеште ынцелепчуня ынвеселеште пе татэл сэу, дар чине умблэ ку курвеле рисипеште аверя.
4 Reĝo per justeco fortikigas la landon; Sed donacamanto ĝin ruinigas.
Ун ымпэрат ынтэреште цара прин дрептате, дар чине я митэ о нимичеште.
5 Homo, kiu flatas al sia proksimulo, Metas reton antaŭ liaj piedoj.
Чине лингушеште пе апроапеле сэу ый ынтинде ун лац суб паший луй.
6 Per sia pekado malbona homo sin implikas; Sed virtulo triumfas kaj ĝojas.
Ын пэкатул омулуй рэу есте о курсэ, дар чел бун бируе ши се букурэ.
7 Virtulo penas ekkoni la aferon de malriĉuloj; Sed malvirtulo ne povas kompreni.
Чел бун причепе причина сэрачилор, дар чел рэу ну поате с-о причяпэ.
8 Homoj blasfemantaj indignigas urbon; Sed saĝuloj kvietigas koleron.
Чей ушуратичь апринд фокул ын четате, дар ынцелепций потолеск мыния.
9 Se saĝa homo havas juĝan aferon kun homo malsaĝa, Tiam, ĉu li koleras, ĉu li ridas, li ne havas trankvilon.
Кынд се чартэ ун ынцелепт ку ун небун, сэ се тот супере сау сэ тот рыдэ, кэч паче ну се фаче.
10 Sangaviduloj malamas senkulpulon; Sed virtuloj zorgas pri lia vivo.
Оамений сетошь де сынӂе урэск пе омул фэрэ приханэ, дар оамений фэрэ приханэ ый окротеск вяца.
11 Sian tutan koleron aperigas malsaĝulo; Sed saĝulo ĝin retenas.
Небунул ышь аратэ тоатэ патима, дар ынцелептул о стэпынеште.
12 Se reganto atentas mensogon, Tiam ĉiuj liaj servantoj estas malvirtuloj.
Кынд чел че стэпынеште дэ аскултаре кувинтелор минчиноасе, тоць служиторий луй сунт ниште рэй.
13 Malriĉulo kaj procentegisto renkontiĝas; La Eternulo donas lumon al la okuloj de ambaŭ.
Сэракул ши асуприторул се ынтылнеск, дар Домнул ле луминязэ окий амындурора.
14 Se reĝo juĝas juste malriĉulojn, Lia trono fortikiĝas por ĉiam.
Ун ымпэрат каре жудекэ пе сэрачь дупэ адевэр ышь ва авя скаунул де домние ынтэрит пе вечие.
15 Kano kaj instruo donas saĝon; Sed knabo, lasita al si mem, hontigas sian patrinon.
Нуяуа ши чертаря дау ынцелепчуня, дар копилул лэсат де капул луй фаче рушине мамей сале.
16 Kiam altiĝas malvirtuloj, tiam multiĝas krimoj; Sed virtuloj vidos ilian falon.
Кынд се ынмулцеск чей рэй, се ынмулцеште ши пэкатул, дар чей бунь ле вор ведя кэдеря.
17 Punu vian filon, kaj li vin trankviligos, Kaj li donos ĝojon al via animo.
Педепсеште-ць фиул, ши ел ыць ва да одихнэ ши ыць ва адуче десфэтаре суфлетулуй.
18 Se ne ekzistas profetaj predikoj, tiam popolo fariĝas sovaĝa; Sed bone estas al tiu, kiu observas la leĝojn.
Кынд ну есте ничо дескоперире думнезеяскэ, попорул есте фэрэ фрыу; дар фериче де попорул каре пэзеште леӂя!
19 Per vortoj sklavo ne instruiĝas; Ĉar li komprenas, sed ne obeas.
Ну прин ворбе се педепсеште ун роб, кэч, кяр дакэ причепе, н-аскултэ.
20 Ĉu vi vidas homon, kiu tro rapidas kun siaj vortoj? Estas pli da espero por malsaĝulo ol por li.
Дакэ везь ун ом каре ворбеште некибзуит, поць сэ нэдэждуешть май мулт де ла ун небун декыт де ла ел.
21 Se oni de infaneco kutimigas sklavon al dorlotiĝado, Li poste fariĝas neregebla.
Служиторул пе каре-л рэсфець дин копилэрие ла урмэ ажунӂе де се креде фиу.
22 Kolerema homo kaŭzas malpacojn, Kaj flamiĝema kaŭzas multajn pekojn.
Ун ом мыниос стырнеште чертурь ши ун ынфурият фаче мулте пэкате.
23 La fiereco de homo lin malaltigos; Sed humilulo atingos honoron.
Мындрия унуй ом ыл кобоарэ, дар чине есте смерит ку духул капэтэ чинсте.
24 Kiu dividas kun ŝtelisto, tiu malamas sian animon; Li aŭdas la ĵuron kaj nenion diras.
Чине ымпарте ку ун хоц ышь урэште вяца, ауде блестемул ши ну спуне нимик.
25 Timo antaŭ homoj faligas en reton; Sed kiu fidas la Eternulon, tiu estas ŝirmita.
Фрика де оамень есте о курсэ, дар чел че се ынкреде ын Домнул н-аре де че сэ се тямэ.
26 Multaj serĉas favoron de reganto; Sed la sorto de homo dependas de la Eternulo.
Мулць умблэ дупэ бунэвоинца челуй че стэпынеште, дар Домнул есте Ачела каре фаче дрептате фиекэруя.
27 Maljusta homo estas abomenaĵo por virtuloj; Kaj kiu iras la ĝustan vojon, tiu estas abomenaĵo por malvirtulo.
Омул нелеӂюит есте о скырбэ ынаинтя челор неприхэниць, дар чел че умблэ фэрэ приханэ есте о скырбэ ынаинтя челор рэй.
