Sentencoj 21
1 Kiel akvaj torentoj estas la koro de reĝo en la mano de la Eternulo: Kien Li volas, Li ĝin direktas.
Инима ымпэратулуй есте ка ун рыу де апэ ын мына Домнулуй, пе каре ыл ындряптэ ынкотро вря.
2 Ĉiuj vojoj de homo estas ĝustaj en liaj okuloj; Sed la Eternulo pesas la korojn.
Омул сокотеште кэ тоате кэиле луй сунт фэрэ приханэ, дар Чел че черчетязэ инимиле есте Домнул.
3 Plenumado de vero kaj justeco Estas al la Eternulo pli agrabla ol oferado.
А фаче дрептате ши жудекатэ есте май плэкут Домнулуй декыт жертфеле.
4 Fieraj okuloj kaj aroganta koro, Kulturaĵo de malvirtuloj, estas peko.
Привириле труфаше ши инима ынгымфатэ, ачастэ канделэ а челор рэй, ну сунт декыт пэкат.
5 La entreprenoj de diligentulo donas nur profiton; Sed ĉiu trorapidado kondukas nur al manko.
Плануриле омулуй харник ну дук декыт ла белшуг, дар чел че лукрязэ ку грабэ н-ажунӂе декыт ла липсэ.
6 Akirado de trezoroj per lango mensogema Estas vanta bloveto, retoj de morto.
Комориле кыштигате ку о лимбэ минчиноасэ сунт о дешертэчуне каре фуӂе, ши еле дук ла моарте.
7 La rabo de malvirtuloj atakos ilin mem; Ĉar ili ne volis fari justaĵon.
Силничия челор рэй ый мэтурэ, пентру кэ ну вор сэ факэ че есте дрепт.
8 Malrekta estas la vojo de homo kulpa; Sed la agado de purulo estas ĝusta.
Чел виноват мерӂе пе кэй сучите, дар чел невиноват фаче че есте бине.
9 Pli bone estas loĝi sur angulo de tegmento, Ol kun malpacema edzino en komuna domo.
Май бине сэ локуешть ынтр-ун колц пе акопериш декыт ку о невастэ гылчевитоаре ынтр-о касэ маре.
10 La animo de malvirtulo deziras malbonon; Lia proksimulo ne estas favorata de li.
Суфлетул челуй рэу дореште рэул, семенул луй н-аре ничо тречере ынаинтя луй.
11 Kiam blasfemanto estas punata, senspertulo fariĝas pli saĝa; Kaj kiam oni instruas saĝulon, li akiras prudenton.
Кынд есте педепсит батжокориторул, простул се фаче ынцелепт; ши кынд се дэ ынвэцэтурэ челуй ынцелепт, ел капэтэ штиинца.
12 La Justulo rigardas la domon de malvirtulo, Kaj Li faligas malvirtulojn en malbonon.
Чел неприхэнит се уйтэ ла каса челуй рэу ши веде че репеде сунт арункаць чей рэй ын ненорочире.
13 Se iu ŝtopas sian orelon kontraŭ kriado de malriĉulo, Li ankaŭ vokos kaj ne estos aŭskultata.
Чине ышь аступэ урекя ла стригэтул сэракулуй, нич ел ну ва кэпэта рэспунс кынд ва стрига.
14 Sekreta donaco kvietigas koleron, Kaj donaco en la sinon, fortan furiozon.
Ун дар фэкут ын тайнэ потолеште мыния ши о митэ датэ пе аскунс потолеште чя май путерникэ мыние.
15 Farado de justaĵo estas ĝojo por la virtulo Kaj teruro por la malbonaguloj.
Есте о букурие пентру чел неприхэнит сэ факэ че есте бине, дар пентру чей че фак рэул есте о гроазэ.
16 Homo, kiu erarforiĝis de la vojo de prudento, Ekloĝos en komunumo de mortintoj.
Омул каре се абате де ла каля ынцелепчуний се ва одихни ын адунаря челор морць.
17 Kiu amas gajecon, tiu havos mankon; Kiu amas vinon kaj oleon, tiu ne estos riĉa.
Чине юбеште петречериле ва дуче липсэ ши чине юбеште винул ши унтделемнул дресурилор ну се ымбогэцеште.
18 La malvirtulo estos liberiga anstataŭo por la virtulo, Kaj malpiulo por piuloj.
Чел рэу служеште ка прец де рэскумпэраре пентру чел неприхэнит, ши чел стрикат, пентру оамений фэрэ приханэ.
19 Pli bone estas loĝi en lando dezerta, Ol kun malpacema kaj kolerema edzino.
Май бине сэ локуешть ынтр-ун пэмынт пустиу декыт ку о невастэ гылчевитоаре ши супэрэчоасэ.
20 Ĉarma trezoro kaj oleo estas en la domo de saĝulo; Sed homo malsaĝa ĉion englutas.
Коморь де прец ши унтделемн сунт ын локуинца челуй ынцелепт, дар омул фэрэ минте ле рисипеште.
21 Kiu celas justecon kaj bonecon, Tiu trovos vivon, justecon, kaj honoron.
Чине урмэреште неприхэниря ши бунэтатя гэсеште вяцэ, неприхэнире ши славэ.
22 Kontraŭ urbon de fortuloj eliras saĝulo, Kaj li faligas ĝian fortan fortikaĵon.
Ынцелептул кучереште четатя витежилор ши добоарэ путеря ын каре се ынкредяу.
23 Kiu gardas sian buŝon kaj sian langon, Tiu gardas sian animon kontraŭ malfeliĉoj.
Чине ышь пэзеште гура ши лимба ышь скутеште суфлетул де мулте неказурь.
24 Fiera malbonulo, kiun oni nomas blasfemulo, Agas kun kolero kaj malboneco.
Чел мындру ши труфаш се кямэ батжокоритор: ел лукрязэ ку априндеря ынгымфэрий.
25 La deziro de mallaborulo lin mortigas, Ĉar liaj manoj ne volas labori.
Пофтеле ленешулуй ыл омоарэ, пентру кэ ну вря сэ лукрезе ку мыниле.
26 Tuttage li forte deziras; Sed virtulo donas kaj ne rifuzas.
Тоатэ зиуа о дуче нумай ын пофте, дар чел неприхэнит дэ фэрэ згырчение.
27 Oferdono de malvirtuloj estas abomenaĵo; Kiom pli, kiam li ĝin alportas kiel pekoferon!
Жертфа челор рэй есте о скырбэ ынаинтя Домнулуй, ку кыт май мулт кынд о адук ку гындурь нелеӂюите.
28 Mensoga atestanto pereos; Sed homo, kiu mem aŭdis, parolos por ĉiam.
Марторул минчинос ва пери, дар омул каре аскултэ бине ва ворби тотдяуна ку избындэ.
29 Malvirtulo tenas sian vizaĝon arogante; Sed virtulo zorgas pri sia vojo.
Чел рэу я о ынфэцишаре нерушинатэ, дар омул фэрэ приханэ ышь ымбунэтэцеште каля.
30 Ne ekzistas saĝo, ne ekzistas prudento, Ne ekzistas konsilo kontraŭ la Eternulo.
Нич ынцелепчуня, нич причеперя, нич сфатул н-ажутэ ымпотрива Домнулуй.
31 Ĉevalo estas preparata por la tago de milito; Sed la helpo venas de la Eternulo.
Калул есте прегэтит пентру зиуа бэтэлией, дар бируинца есте а Домнулуй.
