< Luko 17 >

1 Kaj li diris al siaj disĉiploj: Ne povas esti, ke faliloj ne venos, sed ve al tiu, per kiu ili venos!
Исус а зис ученичилор Сэй: „Естеку непутинцэ сэ ну винэ прилежурь де пэкэтуире, дар вай де ачела прин каре вин!
2 Pli bone estus por tiu, se muelŝtono estus pendigita ĉirkaŭ lia kolo, kaj se li estus ĵetita en la maron, ol se li metus falilon por unu el ĉi tiuj malgranduloj.
Ар фи май де фолос пентру ел сэ и се леӂе о пятрэ де моарэ де гыт ши сэ фие арункат ын маре, декыт сэ факэ пе унул дин ачешть микуць сэ пэкэтуяскэ.
3 Gardu vin; se via frato pekos, admonu lin; kaj se li pentos, pardonu lin.
Луаць сяма ла вой ыншивэ! Дакэ фрателе тэу пэкэтуеште ымпотрива та, мустрэ-л! Ши дакэ-й паре рэу, яртэ-л!
4 Kaj se li pekos kontraŭ vi sep fojojn en la tago, kaj sep fojojn turniĝos al vi, dirante: Mi pentas; vi lin pardonu.
Ши кяр дакэ пэкэтуеште ымпотрива та де шапте орь пе зи ши де шапте орь пе зи се ынтоарче ла тине ши зиче: ‘Ымь паре рэу!’ сэ-л ерць.”
5 Kaj la apostoloj diris al la Sinjoro: Aldonu al ni fidon.
Апостолий ау зис Домнулуй: „Мэреште-не крединца!”
6 Kaj la Sinjoro diris: Se vi havus fidon kiel semeron de sinapo, vi dirus al ĉi tiu morusarbo: Estu elradikigita, kaj estu plantita en la maron; kaj ĝi obeus al vi.
Ши Домнул а зис: „Дакэ аць авя крединцэ кыт ун грэунте де муштар, аць зиче дудулуй ачестуя: ‘Дезрэдэчинязэ-те ши сэдеште-те ын маре’, ши в-ар аскулта.
7 Sed kiu el vi, havante serviston plugantan aŭ paŝtantan, diros al li, kiam li envenis de la kampo: Tuj venu, kaj sidiĝu, por manĝi?
Чине динтре вой, дакэ аре ун роб каре арэ сау паште оиле, ый ва зиче кынд вине де ла кымп: ‘Вино ындатэ ши шезь ла масэ’?
8 Ĉu li ne diros al li prefere: Preparu ion, por ke mi verspermanĝu, kaj zonu vin, kaj servu al mi, dum mi manĝos kaj trinkos; kaj poste vi manĝos kaj trinkos?
Ну-й ва зиче май деграбэ: ‘Гэтеште-мьсэ мэнынк, ынчинӂе-те ши служеште-мь пынэ вой мынка ши вой бя еу; дупэ ачея, вей мынка ши вей бя ши ту’?
9 Ĉu li dankas la serviston, ĉar li faris tion, kio estis ordonita?
Ва рэмыне ел ындаторат фацэ де робул ачела, пентру кэ робул а фэкут че-й фусесе порунчит? Ну кред.
10 Tiel ankaŭ vi, kiam vi faris ĉion, kio estas ordonita al vi, diru: Ni estas senutilaj servistoj; ni faris tion, kion fari estis nia devo.
Тот аша ши вой, дупэ че вець фаче тот че ви с-а порунчит, сэ зичець: ‘Сунтем ниште робьнетребничь; ам фэкут че ерам даторь сэ фачем.’”
11 Kaj dum ili vojiris al Jerusalem, li trapasis tra la mezo de Samario kaj de Galileo.
Исус мерӂя спре Иерусалим ши а трекут принтре Самария ши Галилея.
12 Kaj kiam ili eniris en unu vilaĝon, renkontis lin dek lepruloj, kiuj staris malproksime;
Пе кынд интра ынтр-ун сат, Л-ау ынтымпинат зече лепрошь. Ей ау стат департе,
13 kaj ili levis sian voĉon, dirante: Jesuo, estro, kompatu nin.
шь-ау ридикат гласул ши ау зис: „Исусе, Ынвэцэторуле, ай милэ де ной!”
14 Kaj vidinte ilin, li diris al ili: Iru, kaj montru vin al la pastroj. Kaj dum ili iris, ili fariĝis puraj.
Кынд й-а вэзут Исус, ле-а зис: „Дучеци-вэши арэтаци-вэ преоцилор!” Ши пе кынд се дучяу, ау фост курэциць.
15 Kaj unu el ili, vidinte, ke li resaniĝis, revenis, glorante Dion per laŭta voĉo,
Унул дин ей, кынд с-а вэзут виндекат, с-а ынторс, слэвинд пе Думнезеу ку глас таре.
16 kaj falis sur sian vizaĝon ĉe liaj piedoj kaj dankis lin; kaj li estis Samariano.
С-а арункат ку фаца ла пэмынт ла пичоареле луй Исус ши Й-а мулцумит. Ера самаритян.
17 Kaj Jesuo responde diris: Ĉu ne la dek estis purigitaj? sed kie estas la naŭ?
Исус а луат кувынтул ши а зис: „Оаре н-ау фост курэциць тоць чей зече? Дар чейлалць ноуэ унде сунт?
18 Ĉu ne troviĝis revenantoj, por doni gloron al Dio, krom ĉi tiu fremdulo?
Ну с-а гэсит декыт стрэинул ачеста сэ се ынтоаркэ ши сэ дя славэ луй Думнезеу?”
19 Kaj li diris al li: Leviĝu kaj iru; via fido vin savis.
Апой й-а зис: „Скоалэ-те ши плякэ; крединца та те-а мынтуит.”
20 Kaj kiam la Fariseoj demandis al li, kiam venos la regno de Dio, li respondis al ili, dirante: La regno de Dio ne venas kun observado;
Фарисеий ау ынтребат пе Исус кынд ва вени Ымпэрэция луй Думнезеу. Дрепт рэспунс, Ел ле-а зис: „Ымпэрэция луй Думнезеу ну вине ын аша фел ка сэ избяскэ привириле.
21 kaj oni ne diros: Jen ĉi tie, aŭ: Jen tie! ĉar jen la regno de Dio estas inter vi.
Нусе ва зиче: ‘Уйте-о аич’ сау ‘Уйте-о аколо!’ Кэч ятэ кэ Ымпэрэциялуй Думнезеу есте ынэунтрул востру.”
22 Kaj li diris al la disĉiploj: Venos tagoj, kiam vi deziros vidi unu el la tagoj de la Filo de homo, kaj vi ne vidos.
Ши а зис ученичилор: „Ворвени зиле кынд вець дори сэ ведець уна дин зилеле Фиулуй омулуй, ши н-о вець ведя.
23 Kaj ili diros al vi: Jen tie! Jen ĉi tie! Ne foriru, nek sekvu;
Висе ва зиче: ‘Ятэ-Л аич, ятэ-Л аколо!’ Сэ ну вэ дучець, нич сэ ну-й урмаць.
24 ĉar kiel la fulmo, kiam ĝi fulmas el unu subĉiela flanko, lumas ĝis alia subĉiela flanko, tiel estos la Filo de homo en sia tago.
Кэч, кум есе фулӂерул ши луминязэ де ла о марӂине а черулуй пынэ ла чялалтэ, аша ва фи ши Фиул омулуй ын зиуа Са.
25 Sed unue li devas multon suferi, kaj esti malŝatata de ĉi tiu generacio.
Дар, май ынтый, требуе сэ суфере мулте ши сэ фие лепэдат де нямул ачеста.
26 Kaj kiel estis en la tagoj de Noa, tiel estos en la tagoj de la Filo de homo.
Чес-а ынтымплат ын зилеле луй Ное, се ва ынтымпла ла фел ши ын зилеле Фиулуй омулуй:
27 Oni manĝis, trinkis, edziĝis, edziniĝis, ĝis la tago, kiam Noa eniris en la arkeon, kaj venis la diluvo kaj pereigis ĉiujn.
мынкау, бяу, се ынсурау ши се мэритау пынэ ын зиуа кынд а интрат Ное ын корабие; ши а венит потопул ши й-а прэпэдит пе тоць.
28 Ankaŭ tiel same, kiel estis en la tagoj de Lot; oni manĝis, trinkis, aĉetis, vendis, plantis, konstruis;
Чес-а ынтымплат ын зилеле луй Лот, се ва ынтымпла аидома: оамений мынкау, бяу, кумпэрау, виндяу, сэдяу, зидяу,
29 sed en la tago, kiam Lot eliris el Sodom, fajro kaj sulfuro falis el la ĉielo kaj pereigis ĉiujn;
дар, ын зиуа кынд а ешит Лот дин Содома, а плоуат фок ши пучоасэ дин чер ши й-а пердут пе тоць.
30 tiel same estos en tiu tago, kiam la Filo de homo malkaŝiĝos.
Тот аша ва фи ши ын зиуа кынд Сева арэта Фиул омулуй.
31 Kiu estos sur la tegmento en tiu tago, kun liaj havaĵoj en la domo, tiu ne malsupreniru, por ilin forporti; kaj kiu estas sur la kampo, tiu ankaŭ ne revenu.
Ын зиуа ачея, чинева фи пе акоперишул касей ши ышь ва авя васеле ын касэ сэ ну се кобоаре сэ ле я ши чине ва фи пе кымп, де асеменя, сэ ну се май ынтоаркэ.
32 Memoru la edzinon de Lot.
Адучеци-вэаминте де неваста луй Лот.
33 Kiu penos gajni sian animon, tiu ĝin perdos; sed kiu ĝin perdos, tiu savos ĝin viva.
Орьчинева кэута сэ-шь скапе вяца о ва перде ши орьчине о ва перде о ва гэси.
34 Mi diras al vi: En tiu nokto estos du viroj sur unu lito; unu estos prenita, kaj la alia lasita.
Вэ спункэ, ын ноаптя ачея, дой иншь вор фи ын ачелашь пат, унул ва фи луат ши алтул ва фи лэсат;
35 Du virinoj estos muelantaj kune; unu estos prenita, kaj la alia lasita.
доуэ фемей вор мэчина ымпреунэ: уна ва фи луатэ ши алта ва фи лэсатэ.
36 Du viroj estos sur kampo; unu estos prenita, kaj la alia lasita.
Дой бэрбаць вор фи ла кымп: унул ва фи луат ши алтул ва фи лэсат.”
37 Kaj ili responde diris al li: Kie, Sinjoro? Kaj li diris al ili: Kie estas la kadavro, tien ankaŭ kolektiĝos la agloj.
Ученичий Л-ау ынтребат: „Унде, Доамне?” Яр Ел а рэспунс: „Ундева фи трупул, аколо се вор стрынӂе вултурий.”

< Luko 17 >