Jona 3
1 Kaj duafoje aperis al Jona vorto de la Eternulo, dirante:
Ай по дуйто сас лэ Раски лэ Яхваски ворба каринг о Иона:
2 Leviĝu, iru en la grandan urbon Nineve, kaj prediku al ĝi la predikon, kiun Mi diros al vi.
— Кидэту, жя андо баро форо Ниневия ай пхэн манушэнгэ ворба, сави Мэ тукэ пхэнав.
3 Tiam Jona leviĝis kaj iris en Nineven, konforme al la vorto de la Eternulo. Nineve estis granda urbo ĉe Dio; ĝi havis la grandecon de tri tagoj da irado.
Иона патяяс лэ Раско лэ Яхваско муй, кидаспэ тай гэлас андэ Ниневия. Ниневия сас баро форо — трубуяс май трин дес тэ пхирэс лэс опрэ.
4 Kiam Jona komencis la trairadon de la urbo kaj trairis unu tagon, li vokis, kaj diris: Post kvardek tagoj Nineve pereos.
Ай о Иона киздысардас тэ пхирэл па форо ай накхлас кати шай тэ пхирэс тэла екх дес, ай пхэнлас: — Па штарвардэш дес Ниневия авла пхагэрды!
5 La loĝantoj de Nineve ekkredis je Dio, proklamis faston, kaj metis sur sin sakaĵon, de la grandaj ĝis la malgrandaj inter ili.
Лэ ниневитянура патяе лэ Дэвлэскэ ай лынэ тэ на хан и тэ на пэн, ай саворэ — катар барэ жи кай цынэ — урадэпэ андэ чёрэ похтанэскэ гада.
6 Kiam tion aŭdis la reĝo de Nineve, li leviĝis de sia trono, demetis de si sian reĝan veston, kovris sin per sakaĵo, kaj sidiĝis sur cindro.
Кана кады ғира арэслас жи кай Ниневияко край, вов ущилас па пэско краицко тхан, лас тэлэ пэскэ краицка гада, урадас чёрэ гада ай андэ брига бэшлас по ватрако тхан.
7 Kaj li ordonis proklami en Nineve en la nomo de la reĝo kaj de liaj altranguloj jenon: La homoj kaj la brutoj, la bovoj kaj la ŝafoj, gustumu nenion, ili ne paŝtiĝu kaj ne trinku akvon;
Вов дас аври тэ пхэнэн андэ Ниневия: — Краицко ай ранги ворба: «Мэк лэ мануш тэ на хан и тэ на пэн, ви э алатура: гурува, бакрэ ай бусня — тэ на хахавэнпэ пэ мал ай тэ на пэн!
8 kaj la homoj kaj la brutoj kovru sin per sakaĵo, kaj voku forte al Dio, kaj ĉiu deturnu sin de sia malbona vojo kaj de la perfortaĵoj de siaj manoj:
Мэк ви манушэн, ви алатон щяравэн чёрэ похтанэнца. Мэк сако анда са пэски зор мангэл лэ Дэвлэс. Мэк ащявэн пэскэ холярдэ бутя ай пэско насулыпэ.
9 eble Dio bedaŭros, kaj forlasos Sian flaman koleron, kaj ni ne pereos.
Кон жянэл, кам шай о Дэл инкэ сунуй амэн ай парувэл о гиндо, кам тордярэл пэски ягалы холи ай милойпэ амэндар, ай амэ чи хасайвас».
10 Kiam Dio vidis iliajn farojn, ke ili deturnis sin de sia malbona vojo, Dio bedaŭris la malbonon, kiun Li minacis fari al ili, kaj Li tion ne faris.
Кана о Дэл дыкхлас, со вон кэрдэ, ай сар ащядэ пэскэ насул дрома ай чёрэ бутя, Вов милосайлас ай чи бищядас пэ лэндэ бида, саваса Вов даравлас лэн.
