Ijob 5
1 Voku do! ĉu iu respondos al vi? Kaj al kiu el la sanktuloj vi vin turnos?
Стригэ акум! Чине ыць ва рэспунде? Кэруя динтре сфинць ый вей ворби?
2 Malsaĝulon mortigas la kolero, Kaj sensenculon pereigas la incitiĝemeco.
Небунул пере учис де мыния луй, простул моаре учис де априндеря луй.
3 Mi vidis malsaĝulon, kiu enradikiĝis, Kaj mi malbenis subite lian loĝejon.
Ам вэзут пе ун небун принзынд рэдэчинэ; апой, деодатэ, й-ам блестемат локуинца.
4 Malproksimaj de savo estos liaj filoj; Oni disbatos ilin ĉe la pordego, Kaj neniu ilin savos.
Фиий луй н-ау норок, сунт кэлкаць ын пичоаре ла поартэ, ши нимень ну-й скапэ!
5 Lian rikoltaĵon formanĝos malsatulo, El inter la dornoj li ĝin prenos, Kaj soifantoj englutos lian havaĵon.
Сечеришул луй есте мынкат де чей флэмынзь, каре вин сэ-л я кяр ши дин спинь, ши авериле луй сунт ынгиците де оамень ынсетаць.
6 Ne el la polvo eliras malpiaĵo, Kaj ne el la tero elkreskas malbonago.
Ненорочиря ну рэсаре дин цэрынэ, ши суферинца ну ынколцеште дин пэмынт.
7 Sed homo naskiĝas por suferoj, Kiel birdoj por flugado supren.
Омул се наште ка сэ суфере, дупэ кум скынтея се наште ка сэ збоаре.
8 Sed mi min turnus al Dio, Kaj al Li mi transdonus mian aferon;
Еу аш алерга ла Думнезеу, луй Думнезеу Й-аш спуне неказул меу.
9 Al Tiu, kiu faras grandaĵojn, kiujn neniu povas esplori, Mirindaĵojn, kiujn neniu povas kalkuli;
Ел фаче лукрурь марь ши непэтрунсе, минунь фэрэ нумэр.
10 Kiu donas pluvon sur la teron Kaj sendas akvon sur la kampojn,
Ел варсэ плоая пе пэмынт ши тримите апэ пе кымпий.
11 Por starigi malaltulojn alte, Ke la afliktitoj leviĝu savite.
Ел ыналцэ пе чей смериць ши избэвеште пе чей некэжиць.
12 Li detruas la intencojn de ruzuloj, Ke iliaj manoj ne plenumas sian entreprenon.
Ел нимичеште плануриле оаменилор виклень, ши мыниле лор ну пот сэ ле ымплиняскэ.
13 Li kaptas la saĝulojn per ilia ruzaĵo; Kaj la decido de maliculoj fariĝas senvalora.
Ел принде пе чей ынцелепць ын викления лор, ши плануриле оаменилор ыншелэторь сунт рэстурнате:
14 En la tago ili renkontas mallumon, Kaj en tagmezo ili palpas, kiel en nokto.
дау песте ынтунерик ын мижлокул зилей, быжбые зиуа-н амяза маре ка ноаптя.
15 Li savas kontraŭ glavo, Kontraŭ la buŝo kaj mano de potenculo Li savas malriĉulon.
Астфел, Думнезеу окротеште пе чел слаб ымпотрива аменинцэрилор лор ши-л скапэ дин мына челор путерничь,
16 Al la senhavulo aperas espero, Kaj la malboneco fermas sian buŝon.
аша ынкыт нэдеждя сприжинэ пе чел ненорочит, яр фэрэделеӂя ышь ынкиде гура.
17 Feliĉa estas la homo, kiun punas Dio; Kaj la moralinstruon de la Plejpotenculo ne malŝatu;
Фериче де омул пе каре-л чартэ Думнезеу! Ну несокоти мустраря Челуй Атотпутерник.
18 Ĉar Li vundas, sed ankaŭ bandaĝas; Li batas, sed Liaj manoj ankaŭ resanigas.
Ел фаче рана ши тот Ел о лягэ; Ел рэнеште, ши мына Луй тэмэдуеште.
19 En ses malfeliĉoj Li vin savos; En la sepa ne tuŝos vin la malbono.
Де шасе орь те ва избэви дин неказ ши де шапте орь ну те ва атинӂе рэул.
20 En tempo de malsato Li savos vin de la morto, Kaj en milito el la mano de glavo.
Ел те ва скэпа де моарте ын време де фоамете ши де ловитуриле сабией ын време де рэзбой.
21 Kontraŭ la vipo de lango vi estos kaŝita; Kaj vi ne timos ruinigon, kiam ĝi venos.
Вей фи ла адэпост де бичул лимбий, вей фи фэрэ тямэ кынд ва вени пустииря.
22 Dum ruinigo kaj malsato vi ridos; Kaj la bestojn de la tero vi ne timos;
Вей рыде де пустиире, ка ши де фоамете, ши ну вей авя сэ те темь де фяреле пэмынтулуй.
23 Ĉar kun la ŝtonoj de la kampo vi havos interligon, Kaj la bestoj de la kampo havos pacon kun vi.
Кэч вей фаче легэмынт пынэ ши ку петреле кымпулуй, ши фяреле пэмынтулуй вор фи ын паче ку тине.
24 Kaj vi ekscios, ke paco estas en via tendo; Vi esploros vian loĝejon, kaj nenio mankos.
Вей авя феричире ын кортул тэу, ыць вей гэси турмеле ынтреӂь,
25 Kaj vi ekscios, ke grandnombra estas via idaro Kaj via naskitaro estas kiel la herbo de la tero.
ыць вей ведя сэмынца крескынду-ць ши одраслеле ынмулцинду-се ка ярба де пе кымп.
26 En maljuneco vi iros en la tombon, Kiel envenas garbaro en sia tempo.
Вей интра ын мормынт ла бэтрынеце, ка снопул стрынс ла время луй.
27 Vidu, ni tion esploris, kaj tiel ĝi estas; Atentu tion, kaj sciu tion.
Ятэ че ам черчетат, ши аша есте! Аскултэ, кэ сунт спре фолосул тэу!”
