Ijob 33
1 Aŭskultu do, Ijob, miajn parolojn, Kaj atentu ĉiujn miajn vortojn.
Акум дар, Йов, аскултэ кувынтэриле меле, я аминте ла тоате кувинтеле меле!
2 Jen mi malfermis mian buŝon, Parolas mia lango en mia gorĝo.
Ятэ, дескид гура ши ми се мишкэ лимба ын черул гурий.
3 Ĝuste el mia koro estas miaj paroloj, Kaj puran scion eldiros miaj lipoj.
Ку курэцие де инимэ вой ворби, бузеле меле вор спуне адевэрул курат:
4 La spirito de Dio min kreis, Kaj la spiro de la Plejpotenculo min vivigas.
Духул луй Думнезеу м-а фэкут ши суфларя Челуй Атотпутерник ымь дэ вяцэ.
5 Se vi povas, respondu al mi; Armu vin kontraŭ mi, kaj stariĝu.
Дакэ поць, рэспунде-мь, апэрэ-ць причина, фий гата!
6 Jen mi simile al vi estas de Dio; Mi ankaŭ estas farita el argilo.
Ынаинтя луй Думнезеу еу сунт семенул тэу ши еу, ка ши тине, ам фост фэкут дин норой.
7 Vidu, vi ne bezonas timi min, Kaj mia ŝarĝo ne pezos sur vi.
Астфел, фрика де мине ну те ва тулбура ши греутатя мя ну те ва коплеши.
8 Vi parolis antaŭ miaj oreloj, Kaj mi aŭdis la sonon de tiaj vortoj:
Дар ту ай спус ын аузул меу ши ам аузит сунетул кувинтелор тале:
9 Mi estas pura, sen malbonagoj; Senkulpa, mi ne havas pekon;
‘Сунт курат, сунт фэрэ пэкат, сунт фэрэ приханэ, ну есте фэрэделеӂе ын мине.
10 Jen Li trovis ion riproĉindan en mi, Li rigardas min kiel Lian malamikon;
Ши Думнезеу каутэ причинэ де урэ ымпотрива мя, мэ сокотеште врэжмаш ал Луй;
11 Li metis miajn piedojn en ŝtipon; Li observas ĉiujn miajn vojojn.
ымь пуне пичоареле ын бутучь, ымь пындеште тоате мишкэриле.’
12 Sed en tio vi ne estas prava, mi respondas al vi; Ĉar Dio estas pli granda ol homo.
Ыць вой рэспунде кэ аич н-ай дрептате, кэч Думнезеу есте май маре декыт омул.
13 Kial vi havas pretendon kontraŭ Li pro tio, Ke Li ne donas al vi kalkulraporton pri ĉiuj Siaj faroj?
Врей дар сэ те черць ку Ел пентру кэ ну дэ сокотялэ фиекэруя де фаптеле Луй?
14 Cetere Dio parolas en unu maniero kaj en alia maniero, Sed oni tion ne rimarkas.
Думнезеу ворбеште ынсэ кынд ынтр-ун фел, кынд ынтр-алтул, дар омул ну я сяма.
15 En sonĝo, en nokta vizio, Kiam sur la homojn falis dormo, Kiam ili dormas sur la lito,
Ел ворбеште прин висе, прин ведений де ноапте, кынд оамений сунт куфундаць ынтр-ун сомн адынк, кынд дорм ын патул лор.
16 Tiam Li malfermas la orelon de la homoj, Kaj, doninte instruon, sigelas ĝin,
Атунч, Ел ле дэ ынштиинцэрь ши ле ынтипэреште ынвэцэтуриле Луй,
17 Por deturni homon de ia faro Kaj gardi viron kontraŭ fiereco,
ка сэ абатэ пе ом де ла рэу ши сэ-л феряскэ де мындрие,
18 Por ŝirmi lian animon kontraŭ pereo Kaj lian vivon kontraŭ falo sub glavon.
ка сэ-й пэзяскэ суфлетул де гроапэ ши вяца де ловитуриле сабией.
19 Ankaŭ per malsano sur lia lito Li avertas lin, Kiam ĉiuj liaj ostoj estas ankoraŭ fortaj.
Ши прин дурере есте мустрат омул ын кулкушул луй, кынд о луптэ некурматэ ый фрэмынтэ оаселе.
20 Kaj abomenata fariĝas por li en lia vivo la manĝaĵo, Kaj por lia animo la frandaĵo.
Атунч ый есте гряцэ де пыне, кяр ши де букателе челе май алесе.
21 Lia karno konsumiĝas tiel, ke oni ĝin jam ne vidas; Kaj elstaras liaj ostoj, kiuj antaŭe estis nevideblaj.
Карня и се прэпэдеште ши пере, оаселе каре ну и се ведяу рэмын гоале;
22 Kaj lia animo alproksimiĝas al la pereo, Kaj lia vivo al la mortigo.
суфлетул и се апропие де гроапэ ши вяца, де веститорий морций.
23 Sed se li havas por si anĝelon proparolanton, Kvankam unu el mil, Kiu elmontrus pri la homo lian pravecon,
Дар, дакэ се гэсеште ун ынӂер мижлочитор пентру ел, унул дин мииле ачеля каре вестеск омулуй каля пе каре требуе с-о урмезе,
24 Tiam Li indulgas lin, kaj diras: Liberigu lin, ke li ne malsupreniru en la tombon, Ĉar Mi trovis pardonigon.
Думнезеу Се ындурэ де ел ши зиче ынӂерулуй: ‘Избэвеште-л, ка сэ ну се кобоаре ын гроапэ; ам гэсит ун прец де рэскумпэраре пентру ел!’
25 Tiam lia korpo fariĝas denove freŝa, kiel en la juneco; Li revenas al la tagoj de sia knabeco.
Ши атунч карня луй се фаче май фраӂедэ ка ын копилэрие, се ынтоарче ла зилеле тинереций луй.
26 Li preĝas al Dio, Kaj ĉi Tiu korfavoras lin, Kaj montras al li Sian vizaĝon kun ĝojo, Kaj rekompencas la homon laŭ lia virteco.
Се роагэ луй Думнезеу, ши Думнезеу ый есте биневоитор, ыл ласэ сэ-Й вадэ Фаца ку букурие ши-й дэ ынапой невиновэция.
27 Li rigardas la homojn, kaj diras: Mi pekis, la veron mi kripligis, Kaj Li ne repagis al mi;
Атунч, ел кынтэ ынаинтя оаменилор ши зиче: ‘Ам пэкэтуит, ам кэлкат дрептатя ши н-ам фост педепсит дупэ фаптеле меле;
28 Li liberigis mian animon, ke ĝi ne iru en pereon, Kaj mia vivo vidas la lumon.
Думнезеу мь-а избэвит суфлетул ка сэ ну интре ын гроапэ ши вяца мя веде лумина!’
29 Ĉion ĉi tion Dio faras Du aŭ tri fojojn kun homo,
Ятэ, ачестя ле фаче Думнезеу де доуэ орь, де трей орь омулуй,
30 Por deturni lian animon de pereo Kaj prilumi lin per la lumo de vivo.
ка сэ-л ридиче дин гроапэ, ка сэ-л луминезе ку лумина челор вий.
31 Atentu, Ijob, aŭskultu min; Silentu, kaj mi parolos.
Я аминте, Йов, ши аскултэ-мэ! Тачь, ши вой ворби!
32 Se vi havas, kion diri, respondu al mi; Parolu, ĉar mi dezirus, ke vi montriĝu prava.
Дакэ ай чева де спус, рэспунде-мь! Ворбеште, кэч аш вря сэ-ць дау дрептате.
33 Se ne, tiam aŭskultu min; Silentu, kaj mi instruos al vi saĝon.
Дакэ н-ай нимик де зис, аскултэ-мэ! Тачь, ши те вой ынвэца ынцелепчуня.”
