Ijob 22
1 Ekparolis Elifaz, la Temanano, kaj diris:
Елифаз дин Теман а луат кувынтул ши а зис:
2 Ĉu Dion povas instrui homo? Ĉu povas Lin instrui eĉ saĝulo?
„Поате ун ом сэ адукэ вреун фолос луй Думнезеу? Ну, чи ынцелептул ну-шь фолосеште декыт луй.
3 Ĉu por la Plejpotenculo tio estas utila, se vi estas virta? Kaj ĉu Li havas profiton de tio, se via konduto estas pia?
Дакэ ешть фэрэ приханэ, аре Чел Атотпутерник вреун фолос? Ши дакэ трэешть фэрэ винэ, че ва кыштига Ел?
4 Ĉu pro timo antaŭ vi Li disputos kun vi, Iros kun vi al juĝo?
Пентру евлавия та те педепсеште Ел оаре ши интрэ ла жудекатэ ку тине?
5 Via malvirteco estas ja granda, Kaj viaj malbonagoj ne havas finon.
Ну-й маре рэутатя та? Ши фэрэделеӂиле тале, фэрэ нумэр?
6 Vi prenis de viaj fratoj garantiaĵon vane, De preskaŭ-nuduloj vi deprenis la vestojn;
Луай фэрэ причинэ зэлоаӂе де ла фраций тэй, лэсай фэрэ хайне пе чей гой.
7 Al laculo vi ne donis akvon por trinki, Kaj al malsatulo vi rifuzis panon;
Ну дэдяй апэ омулуй ынсетат, ну вояй сэ дай пыне омулуй флэмынд.
8 Per forta brako vi akiris teron, Kaj dank’ al eminenteco vi loĝis sur ĝi;
Цара ера а та фииндкэ ерай май таре, те ашезай ын еа фииндкэ ерай ку вазэ.
9 Vidvinojn vi foririgis kun nenio, Kaj la brakojn de orfoj vi frakasis.
Дэдяй афарэ пе вэдуве ку мыниле гоале ши брацеле орфанилор ле фрынӂяй.
10 Pro tio ĉirkaŭe de vi estas kaptiloj, Kaj subita teruro vin timigas.
Пентру ачея ешть ынконжурат де курсе ши те-а апукат гроаза динтр-одатэ.
11 Aŭ pro mallumo vi nenion vidas, Kaj multego da akvo vin kovris?
Ну везь дар ачест ынтунерик, ачесте апе мулте каре те нэпэдеск?
12 Ĉu ne estas Dio tie alte en la ĉielo? Rigardu la stelojn, kiel alte ili estas.
Ну есте Думнезеу сус ын черурь? Привеште вырфул стелелор. Че ыналт есте!
13 Kaj vi diras: Kion scias Dio? Ĉu Li povas juĝi en mallumo?
Ши ту зичь: ‘Че штие Думнезеу? Поате сэ жудече Ел прин ынтунерикул де норь?
14 La nuboj kovras Lin, kaj Li ne vidas; Kaj Li nur rondiras en la rondo de la ĉielo.
Ыл ынфэшоарэ норий, ну веде нимик, болта черяскэ абя дакэ о стрэбате!’
15 Ĉu vi konservas la vojon antikvan, Kiun iradis homoj malpiaj,
Че, врей с-апучь пе каля стрэвеке, пе каре ау урмат-о чей нелеӂюиць,
16 Kiuj estis kaptitaj antaŭtempe, Kaj kies grundo disverŝiĝis kiel rivero,
каре ау фост луаць ынаинте де време ши ау цинут кыт цине ун пырыу каре се скурӂе?
17 Kiuj parolis al Dio: Foriru de ni! Kion povas fari al ni la Plejpotenculo?
Ей зичяу луй Думнезеу: ‘Плякэ де ла ной! Че не поате фаче Чел Атотпутерник?’
18 Kvankam Li plenigis iliajn domojn per bonaĵo. Sed la pensmaniero de malvirtuloj estas malproksima de mi.
Ши тотушь Думнезеу ле умплусе каселе де бунэтэць. – Департе де мине сфатул челор рэй! –
19 La virtuloj vidos kaj ĝojos; La senkulpulo mokos ilin:
Чей фэрэ приханэ вор фи марторь ай кэдерий лор ши се вор букура, чел невиноват ва рыде де ей
20 Certe malaperis nia kontraŭulo, Kaj kio restis, tion ekstermis fajro.
ши ва зиче: ‘Ятэ пе потривничий ноштри нимичиць! Ятэ-ле богэцииле арсе де фок!’
21 Interkonsentu do kun Li, kaj vi havos pacon; Per tio venos al vi bono.
Ымприетенеште-те дар ку Думнезеу, ши вей авя паче; те вей букура астфел ярэшь де феричире.
22 Prenu el Lia buŝo instruon, Kaj metu Liajn vortojn en vian koron.
Примеште ынвэцэтурэ дин гура Луй ши пуне-ць ла инимэ кувинтеле Луй.
23 Se vi revenos al la Plejpotenculo, vi estos konstruita; Forigu malpiaĵon el via tendo.
Вей фи ашезат ярэшь ла локул тэу дакэ те вей ынтоарче ла Чел Атотпутерник, дакэ депэртезь фэрэделеӂя дин кортул тэу.
24 Ĵetu en la polvon la multekostan metalon, Kaj la Ofiran oron sur la ŝtonojn de la torentoj;
Арункэ дар аурул ын цэрынэ, арункэ аурул дин Офир ын прундул пыраелор!
25 Tiam la Plejpotenculo estos via oro kaj via brilanta arĝento;
Ши атунч, Чел Атотпутерник ва фи аурул тэу, арӂинтул тэу, богэция та.
26 Ĉar tiam vi havos vian plezuron en la Plejpotenculo, Kaj vi levos al Dio vian vizaĝon;
Атунч, Чел Атотпутерник ва фи десфэтаря та, ши ыць вей ридика фаца спре Думнезеу.
27 Vi preĝos al Li, kaj Li vin aŭskultos; Kaj viajn sanktajn promesojn vi plenumos;
Ыл вей руга, ши те ва аскулта ши ыць вей путя ымплини журуинцеле.
28 Se vi ion decidos, ĝi plenumiĝos ĉe vi; Kaj super viaj vojoj brilos lumo.
Пе че вей пуне мына ыць ва избути, пе кэрэриле тале ва стрэлучи лумина.
29 Ĉar tiujn, kiuj humiliĝis, Li altigos; Kaj kiu mallevas la okulojn, tiu estos savita.
Винэ смериря, ту те вей руга пентру ридикаря та: Думнезеу ажутэ пе чел ку окий плекаць.
30 Ankaŭ tiun, kiu ne estis senkulpa, Li savos; Tia estos savita pro la pureco de viaj manoj.
Ел ва избэви кяр ши пе чел виноват, каре ышь ва датора скэпаря курэцией мынилор тале.”
