Ijob 17
1 Mia spirito senfortiĝis, miaj tagoj mallongiĝis, Tomboj estas antaŭ mi.
Ми се перде суфларя, ми се стинг зилеле, мэ аштяптэ мормынтул.
2 Mokado min ĉirkaŭas; En aflikto pro tio restas mia okulo.
Сунт ынконжурат де батжокориторь, ши окюл меу требуе сэ привяскэ спре окэриле лор.
3 Estu Vi mem mia garantianto antaŭ Vi; Alie kiu donos la manon pro mi?
Пуне-Те сингур зэлог пентру мине ынаинтя Та; алтфел, чине ар путя рэспунде пентру мине?
4 Ĉar ilian koron Vi kovris kontraŭ prudento; Tial Vi ne donos al ili triumfon.
Кэч ле-ай ынкуят инима ын фаца причеперий. Де ачея нич ну-й вей лэса сэ бируе.
5 Se iu fanfaronas antaŭ siaj amikoj pri sia parto, La okuloj de liaj infanoj konsumiĝos.
Чине дэ пе приетень сэ фие прэдаць, копиилор ачелуя ли се вор топи окий.
6 Li faris min proverbo por la popoloj; Kaj mi fariĝis homo, al kiu oni kraĉas en la vizaĝon.
М-а фэкут де басмул оаменилор ши ка унул пе каре-л скуйпь ын фацэ!
7 Mia okulo mallumiĝis de ĉagreno, Kaj ĉiuj miaj membroj fariĝis kiel ombro.
Окюл ми се ынтунекэ де дурере; тоате мэдулареле меле сунт ка о умбрэ.
8 La justuloj eksentos teruron pro tio, Kaj la senkulpulo ekscitiĝos kontraŭ la hipokritulo.
Оамений фэрэ приханэ сунт ынмэрмуриць де ачаста, ши чел невиноват се рэскоалэ ымпотрива челуй нелеӂюит.
9 Tamen la virtulo forte konservos sian vojon, Kaj la purmanulo pli firmiĝos.
Чел фэрэ приханэ рэмыне тотушь таре пе каля луй, чел ку мыниле курате се ынтэреште тот май мулт.
10 Kaj kiom ajn vi ĉiuj revenos, Mi ne trovos inter vi saĝulon.
Дар вой, тоць, ынтоарчеци-вэ, вениць ярэшь ку кувынтэриле воастре, ши вэ вой арэта кэ ынтре вой ничунул ну е ынцелепт.
11 Miaj tagoj forpasis, pereis miaj intencoj, Kiujn havis mia koro.
Че! Ми с-ау дус зилеле, ми с-ау нимичит плануриле, плануриле ачеля фэкуте ку атыта юбире ын инима мя…
12 La nokton ili volas fari tago, La lumon alproksimigi al la mallumo.
Ши ей май спун кэ ноаптя есте зи, кэ се апропие лумина, кынд ынтунерикул а ши венит!
Кынд Локуинца морцилор о аштепт ка локуинцэ, кынд ын ынтунерик ымь вой ынэлца кулкушул; (Sheol h7585)
14 Al la kavo mi diras: Vi estas mia patro; La vermojn mi nomas mia patrino kaj mia fratino.
кынд стриг гропий: ‘Ту ешть татэл меу!’ Ши вермилор: ‘Вой сунтець мама ши сора мя!’
15 Kion mi devas atendi? Kiu atentos mian esperon?
Унде май есте атунч нэдеждя мя? Ши чине май поате ведя нэдеждя мя?
