Ijob 13
1 Ĉion ĉi tion mia okulo vidis, Mia orelo aŭdis kaj komprenis.
Ето, моето око е видяло всичко това, Ухото ми е чуло и го е разбрало.
2 Kion vi scias, mi ankaŭ scias; Kaj mi ne estas malpli valora ol vi.
Което знаете вие, това зная и аз; Не съм по-долен от вас.
3 Sed mi volus paroli kun la Plejpotenculo, Mi dezirus disputi kun Dio.
Но аз бих говорил на Всемогъщия, И желая да разисквам с Бога;
4 Tamen vi komentarias malvere, Vi ĉiuj estas senutilaj kuracistoj.
Защото вие сте измислители на лъжа; Всинца сте безполезни лекари.
5 Ho, se vi silentus, Tio estus saĝeco de via flanko.
Дано млъкнехте съвсем! И това щеше да ви бъде за мъдрост.
6 Aŭskultu do mian moralinstruon, Kaj atentu la defendan parolon de mia buŝo.
Слушайте сега доводите ми, И дайте внимание в жалбата на устните ми.
7 Ĉu pro Dio vi volas paroli malveron, Kaj pro Li paroli falsaĵon?
Заради Бога несправедливо ли ще говорите? Заради Него измама ли ще изкажете?
8 Ĉu vi volas esti personfavoraj al Li, Aŭ pro Dio vi volas disputi?
Заради Него пристрастие ли ще покажете? Заради Бога ще се съдите ли?
9 Ĉu estos bone, kiam Li esploros vin? Ĉu vi volas trompi Lin, kiel oni trompas homon?
Добро ли е да ви изпита Той? Или ще можете да Го излъжете, както лъжат човека?
10 Li certe vin punos, Se vi sekrete estos personfavoraj.
Той непременно ще ви изобличи, Ако тайно показвате пристрастие.
11 Ĉu Lia majesto ne konfuzas vin? Ĉu ne falas sur vin timo antaŭ Li?
Величието Му не ще ли ви уплаши? И ужасът Му не ще ли да ви нападне?
12 Viaj memorigoj estas sentencoj polvaj, Via bastionoj estas amasoj da argilo.
Вашите паметни думи стават пред Него поговорки от пепел; Защитата ви става укрепление от кал.
13 Silentu antaŭ mi, kaj parolos mi, Kio ajn trafos min.
Млъкнете! оставете ме и аз да говоря; И нека дойде върху мене каквото ще.
14 Por kio mi portu mian karnon en miaj dentoj Kaj metu mian animon en mian manon?
Каквото и да стане, ще взема месата си в зъбите си, И ще туря живота в шепата си.
15 Li ja mortigos min, kaj mi ne havas esperon; Sed pri mia konduto mi volas disputi antaŭ Li.
Ако и да ме убие Той, аз ще Го чакам; Но пак ще защитя пътищата си пред Него.
16 Tio jam estos savo por mi, Ĉar ne hipokritulo venos antaŭ Lin.
Даже това ще ми бъде спасение, Че нечестив човек няма да дойде пред Него.
17 Aŭskultu mian parolon Kaj mian klarigon antaŭ viaj oreloj.
Послушайте внимателно думата ми; И изявлението ми нека бъде в ушите ви.
18 Jen mi pretigis juĝan aferon; Mi scias, ke mi montriĝos prava.
Ето сега, аз съм наредил делото си; Зная, че ще се оправдая.
19 Kiu povas procesi kontraŭ mi? Tiam mi eksilentus kaj mortus.
Кой е оня, който ще се съди с мене? Защото, ако млъкна, сега ще издъхна.
20 Nur du aferojn ne faru al mi, Tiam mi ne kaŝos min antaŭ Via vizaĝo:
Само две неща не ми направяй, Тогава не ще се скрия от лицето Ти,
21 Malproksimigu de mi Vian manon, Kaj Via teruro ne timigu min.
Не отказвай да оттеглиш ръката Си от мене, И нека ме не уплаши ужасът Ти.
22 Tiam voku, kaj mi respondos; Aŭ mi parolos, kaj Vi respondu al mi.
Тогава Ти повикай, и аз ще Ти отговоря; Или аз да говоря, и ти ми отговори.
23 Kiom da malbonagoj kaj pekoj estas sur mi? Sciigu al mi miajn krimojn kaj pekojn.
Колко са беззаконията ми и греховете ми? Яви ми престъплението ми и греха ми.
24 Kial Vi kaŝas Vian vizaĝon Kaj rigardas min kiel Vian malamikon?
Защо криеш лицето Си, И ме считаш за Свой неприятел?
25 Ĉu Vi volas montri Vian forton kontraŭ deŝirita folio? Kaj ĉu sekiĝintan pajleron Vi volas persekuti?
Ще изморяваш ли лист отвяван? И ще гониш ли суха плява?
26 Ĉar Vi skribas kontraŭ mi maldolĉaĵon Kaj venigas sur min la pekojn de mia juneco.
Защо пишеш горести против мене, И ме правиш да наследявам беззаконията на младостта си,
27 Vi metis miajn piedojn en ŝtipon, Vi observas ĉiujn miajn vojojn, Kaj Vi observas la plandojn de miaj piedoj;
И туряш нозете ми в клада, И наблюдаваш всичките ми пътища, Забелязваш дирите на нозете ми?
28 Dum mi ja disfalas kiel putraĵo, Kiel vesto dismanĝita de tineoj.
При все, че аз като гнила вещ тлея, Като дреха от молец изядена.
