Hoŝea 6
1 Ni iru, ni revenu al la Eternulo; ĉar Li disŝiris, sed Li ankaŭ resanigos nin, Li frapis, kaj Li ankaŭ bandaĝos niajn vundojn.
Вениць сэ не ынтоарчем ла Домнул! Кэч Ел не-а сфышият, дар тот Ел не ва виндека; Ел не-а ловит, дар тот Ел не ва лега рэниле.
2 Li revivigos nin post du tagoj; en la tria tago Li restarigos nin, kaj ni vivos antaŭ Li.
Ел не ва да ярэшь вяца ын доуэ зиле; а трея зи не ва скула ши вом трэи ынаинтя Луй.
3 Kaj ni havos scion, kaj ni penos koni la Eternulon. Li eliros, kiel bela matenruĝo; Li venos al ni, kiel pluvo, kiel printempa pluvo, kiu malsekigas la teron.
Сэ куноаштем, сэ кэутэм сэ куноаштем пе Домнул! Кэч Ел Се ивеште ка зориле диминеций ши ва вени ла ной ка о плоае, ка плоая де примэварэ, каре удэ пэмынтул!
4 Kion Mi faru al vi, ho Efraim? Kion Mi faru al vi, ho Jehuda? Via pieco estas kiel matena nebulo, kaj kiel roso, kiu frue malaperas.
„Че сэ-ць фак, Ефраиме? Че сэ-ць фак, Иудо? Евлавия воастрэ есте ка норул де диминяцэ ши ка роуа каре трече курынд.
5 Tial Mi hakas per la profetoj, Mi mortigas ilin per la vortoj el Mia buŝo; kaj justeco koncerne vin eliros kiel lumo.
Де ачея ый вой бичуи прин пророчь, ый вой учиде прин кувинтеле гурий Меле ши жудекэциле Меле вор стрэлучи ка лумина!
6 Ĉar Mi deziras bonfaradon, sed ne oferon, kaj konadon de Dio Mi preferas ol bruloferojn.
Кэч бунэтате воеск, ну жертфе, ши куноштинцэ де Думнезеу май мулт декыт ардерь-де-тот!
7 Sed ili rompis la interligon, kiel Adam, kaj ili defalis de Mi.
Дар ей ау кэлкат легэмынтул ка орькаре ом де рынд ши ну Мь-ау фост крединчошь атунч.
8 Gilead estas urbo de malbonaguloj, makulita de sango.
Галаадул есте о четате де нелеӂюиць, плинэ де урме де сынӂе!
9 Kiel bando da embuskantoj la anaro de la pastroj pereigas tiujn, kiuj iras al Ŝeĥem; abomenindaĵon ili faras.
Чата преоцилор есте ка о чатэ де тылхарь, каре стэ ла пындэ, сэвыршинд оморурь пе друмул Сихемулуй; да, се дедау ла мишелий.
10 En la domo de Izrael Mi vidas teruraĵon: tie malĉastas Efraim, malpuriĝas Izrael.
Ын каса луй Исраел ам вэзут лукрурь грозаве; аколо Ефраим курвеште, Исраел се спуркэ.
11 Sed ankaŭ Jehuda havos rikolton, kiam Mi revenigos la forkaptitojn de Mia popolo.
Ши цие, Иудо, ыць есте прегэтит ун сечериш кынд вой адуче ынапой пе робий де рэзбой ай попорулуй Меу!
