Jeĥezkel 16
1 Kaj aperis al mi vorto de la Eternulo, dirante:
Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
2 Ho filo de homo, montru al Jerusalem ĝiajn abomenindaĵojn;
„Фиул омулуй, аратэ Иерусалимулуй урычуниле луй
3 kaj diru: Tiele diras la Sinjoro, la Eternulo, al Jerusalem: Via deveno kaj via naskiĝlando estas en la lando Kanaana; via patro estas Amorido, kaj via patrino estas Ĥetidino.
ши спуне-й: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеу кэтре четатя Иерусалимулуй: «Прин обыршия ши наштеря та ешть дин цара канааницилор; татэл тэу ера аморит ши мама та, хетитэ.
4 Ĉe via naskiĝo, kiam vi estis naskita, oni ne detranĉis vian umbilikon, oni ankaŭ ne lavis vin purige per akvo, ne frotis vin per salo, kaj ne vindis per vindaĵoj.
Ла наштере, ын зиуа кынд те-ай нэскут, бурикул ну ци с-а тэят, н-ай фост скэлдатэ ын апэ, ка сэ фий курэцитэ, нич н-ай фост фрекатэ ку саре ши нич н-ай фост ынфэшатэ ын скутече.
5 Nenies okulo favoris vin, por fari al vi pro kompato unu el tiuj faroj, sed oni elĵetis vin sur la kampon pro abomeno kontraŭ vi en la tago, kiam vi estis naskita.
Окюл нимэнуй ну с-а ындурат де тине ка сэ-ць факэ мэкар унул дин ачесте лукрурь дин милэ пентру тине, чи ай фост арункатэ пе кымп, аша де скырбэ ле ера де тине ын зиуа наштерий тале.
6 Mi preteriris preter vi, kaj Mi vidis, ke vi baraktas en via sango, kaj Mi diris al vi en via sango: Vivu; jes, Mi diris al vi en via sango: Vivu.
Атунч, Еу ам трекут пе лынгэ тине, те-ам вэзут тэвэлитэ ын сынӂеле тэу ши ам зис: ‹Трэеште кяр ши ын сынӂеле тэу!› Да, ць-ам зис: ‹Трэеште кяр ши ын сынӂеле тэу!›
7 Mi grandigis vin, kiel kampan kreskaĵon; vi fariĝis plena kaj granda, vi fariĝis tute bela; viaj mamoj formiĝis, viaj haroj abunde kreskis; sed vi estis nuda kaj nekovrita.
Те-ам ынмулцит ку зечиле де мий, ка ярба де пе кымп. Ши ай крескут, те-ай фэкут маре, ай ажунс де о фрумусеце десэвыршитэ, ци с-ау ротунжит цыцеле, ць-а крескут пэрул. Дар ерай тот гоалэ, гоалэ де тот.
8 Mi preteriris preter vi kaj ekvidis vin, kaj Mi vidis, ke estas via tempo, la tempo de amo; kaj Mi etendis Mian mantelon sur vin kaj kovris vian nudecon; kaj Mi ĵuris al vi, kaj Mi faris interligon kun vi, diras la Sinjoro, la Eternulo, kaj vi fariĝis Mia.
Кынд ам трекут Еу пе лынгэ тине, М-ам уйтат ла тине ши ятэ кэ ыць венисе время, время драгостей. Атунч ам ынтинс песте тине поала хайней Меле, ць-ам акоперит голичуня, ць-ам журат крединцэ, ам фэкут легэмынт ку тине», зиче Домнул Думнезеу, «ши ай фост а Мя!
9 Mi lavis vin per akvo. Mi forlavis de vi vian sangon, kaj Mi ŝmiris vin per oleo.
Те-ам скэлдат ын апэ, те-ам спэлат де сынӂеле де пе тине ши те-ам унс ку унтделемн.
10 Mi vestis vin per brodita vesto, sur viajn piedojn Mi metis delikatledajn ŝuojn, Mi zonis vin per bisino, kaj Mi kovris vin per silka kovrotuko.
Ць-ам дат хайне кусуте ку фир ши о ынкэлцэминте де пеле де вицел де маре, те-ам ынчинс ку ин субцире ши те-ам ымбрэкат ын мэтасе.
11 Mi ornamis vin per ornamaĵoj, Mi metis braceletojn sur viajn manojn, kaj kolĉenon sur vian kolon.
Те-ам ымподобит ку скуле скумпе, ць-ам пус брэцэрь ла мынэ ши о салбэ ла гыт;
12 Mi metis nazringon sur vian nazon, kaj orelringojn sur viajn orelojn, kaj belan kronon sur vian kapon.
ць-ам пус о веригэ ын нас, черчей ын урекь ши о кунунэ минунатэ пе кап.
13 Vi ornamiĝis per oro kaj arĝento, viaj vestoj estis el bisino, silko, kaj broditaĵo; plej delikatan farunon, mielon, kaj oleon vi manĝis; kaj vi fariĝis tre kaj tre bela kaj atingis reĝecon.
Астфел, ай фост ымподобитэ ку аур ши ку арӂинт ши ай фост ымбрэкатэ ку ин субцире, ку мэтасе ши кусэтурь ку фир. Ай мынкат флоаря фэиний, мьере ши унтделемн. Ерай де о фрумусеце десэвыршитэ, ба ажунсесешь кяр ымпэрэтясэ.
14 Kaj disvastiĝis via renomo inter la nacioj pro via beleco, ĉar ĝi estis perfekta per la ornamaĵo, kiun Mi metis sur vin, diras la Sinjoro, la Eternulo.
Ци с-а дус вестя принтре нямурь пентру фрумусеця та, кэч ера десэвыршитэ де тот даторитэ стрэлучирий ку каре те ымподобисем», зиче Домнул Думнезеу.
15 Sed vi fidis vian belecon, kaj vi komencis malĉasti, apogante vin sur via renomo, kaj vi malĉastis kun ĉiu pasanto, fordonante vin al li.
«Дар те-ай ынкрезут ын фрумусеця та ши ай курвит ла адэпостул нумелуй тэу челуй маре; ць-ай ревэрсат курвииле ынаинтя тутурор трекэторилор ши те-ай дат лор.
16 Vi prenis viajn vestojn kaj faris al vi mikskolorajn oferaltaĵojn, kaj sur ili vi malĉastis, kiel neniam estis kaj neniam estos.
Ай луат ши дин хайнеле тале, ць-ай фэкут ынэлцимь пе каре ле-ай ымподобит ку тоате кулориле ши ай курвит пе еле: аша кум ну с-а ынтымплат ши нич ну се ва май ынтымпла вреодатэ.
17 Vi prenis viajn ornamaĵojn el oro kaj el arĝento, kiujn Mi donis al vi, kaj vi faris al vi bildojn de virseksuloj kaj malĉastis kun ili.
Ць-ай луат пынэ ши минунателе тале подоабе де аур ши де арӂинт пе каре ци ле дэдусем ши ць-ай фэкут ниште кипурь де бэрбаць ку каре ай курвит.
18 Vi prenis viajn broditajn vestojn kaj kovris per tio ilin, kaj Mian oleon kaj Mian incenson vi donis al ili.
Ць-ай луат ши хайнеле кусуте ла гергеф, ле-ай ымбрэкат ку еле ши ай адус ачестор кипурь унтделемнул Меу ши тэмыя Мя.
19 Mian panon, kiun Mi donis al vi, la plej delikatan farunon, oleon, kaj mielon, per kiuj Mi nutris vin, vi metis antaŭ ilin kiel agrablan odoraĵon. Jes, tiel estis, diras la Sinjoro, la Eternulo.
Пыня пе каре ць-о дэдусем, флоаря фэиний, унтделемнул ши мьеря ку каре те хрэням, ле-ай адус ынаинтя лор ка ниште тэмые ку ун мирос плэкут. Ятэ че с-а ынтымплат», зиче Домнул Думнезеу!
20 Vi prenis viajn filojn kaj viajn filinojn, kiujn vi naskis al Mi, kaj vi buĉis ilin al ili kiel manĝaĵon. Ĉu malgranda estas via malĉasteco?
«Апой ць-ай луат фиий ши фийчеле пе каре Ми-й нэскусешь ши й-ай жертфит лор, ка сэ ле служяскэ де мынкаре. Ну ерау оаре де ажунс курвииле тале,
21 Vi buĉis Miajn infanojn kaj pasigis ilin tra fajro por ili.
де Мь-ай май ынжунгият фиий ши й-ай дат, трекынду-й прин фок ын чинстя лор?
22 Kaj en ĉiuj viaj abomenindaĵoj kaj malĉastaĵoj vi ne rememoris la tagojn de via juneco, kiam vi estis nuda kaj nekovrita, baraktanta en via sango.
Ши, ын мижлокул тутурор урычунилор ши курвиилор тале, ну ць-ай адус аминте де время тинереций тале, кынд ерай гоалэ, гоалэ де тот, ши те збэтяй ын сынӂеле тэу!
23 Kaj post ĉiuj viaj malbonagoj (ho ve, ve al vi! diras la Sinjoro, la Eternulo)
Дупэ тоате ачесте рэутэць але тале (‹Вай, вай де тине!›, зиче Домнул Думнезеу),
24 vi konstruis al vi malĉastejon, kaj faris al vi fialtaĵojn sur ĉiu strato.
ць-ай зидит касе де курвие, ць-ай фэкут ынэлцимь ын тоате пецеле.
25 En la komenco de ĉiu vojo vi konstruis viajn fialtaĵojn, vi abomenindigis vian belecon, vi etendis viajn piedojn al ĉiu pasanto, kaj vi malĉastis.
Ла тоате колцуриле улицелор ць-ай фэкут ынэлцимь, ць-ай нечинстит фрумусеця, ць-ай десфэкут пичоареле ынаинтя тутурор трекэторилор, ай фэкут тот май мулте курвий.
26 Vi malĉastis kun la filoj de Egiptujo, viaj grandkorpaj najbaroj, kaj vi multe malĉastis, kolerigante Min.
Ай курвит ку еӂиптений, вечиний тэй, ку трупул плин де влагэ, ши ць-ай ынмулцит курвииле, ка сэ Мэ мыний.
27 Kaj jen Mi etendis Mian manon kontraŭ vin kaj malgrandigis vian destinitaĵon, kaj Mi transdonis vin al la volo de viaj malamikinoj, la filinoj de Filiŝtujo, kiuj hontis pri via malvirta konduto.
Дар ятэ кэ Мь-ам ынтинс мына ымпотрива та, ам микшорат партя де ынтрецинере пе каре ць-о рындуисем, те-ам лэсат ын воя врэжмашелор тале, фийчеле филистенилор, каре ау рошит де пуртаря та нелеӂюитэ.
28 Kaj vi malĉastis kun la filoj de Asirio, ne povante satiĝi; vi malĉastis kun ili, kaj tamen ne kontentiĝis.
Апой ай курвит ку асириений, пентру кэ ерай фэрэ сац; ай курвит ку ей, ши тот ну те-ай сэтурат.
29 Vi multigis viajn malĉastaĵojn ĝis la lando de komercado, Ĥaldeujo, sed ankaŭ tio vin ne kontentigis.
Ць-ай ынмулцит курвииле ку цара Канаанулуй ши пынэ ын Халдея, дар нич аколо ну те-ай сэтурат.
30 Per kio Mi povas purigi vian koron, diras la Sinjoro, la Eternulo, se vi faras ĉion ĉi tion, farojn de plej senhonta malĉastistino?
Че слэбичуне де инимэ ай авут», зиче Домнул Думнезеу, «де ай фэкут тоате ачесте лукрурь, каре сунт фапта уней ибовниче дедате ла курвие,
31 Kiam vi aranĝis viajn malĉastejojn ĉe la komenco de ĉiu vojo kaj faris viajn fialtaĵojn sur ĉiu strato, vi estis ne kiel malĉastistino, kiu ŝatas donacojn;
зидинду-ць касе де курвие ла тоате колцуриле улицелор ши фэкынду-ць ынэлцимь ын тоате пецеле! Н-ай фост нич мэкар ка о курвэ каре-шь чере плата.
32 sed kiel malĉastanta virino, kiu anstataŭ sia edzo akceptas fremdulojn.
Ай фост фемея прякурвэ, каре примеште пе стрэинь ын локул бэрбатулуй ей!
33 Al ĉiuj malĉastistinoj oni donas donacojn, sed vi mem donas viajn donacojn al ĉiuj viaj amantoj, kaj vi subaĉetas ilin, ke ili de ĉiuj flankoj venu malĉasti kun vi.
Тутурор курвелор ли се плэтеште о платэ, дар ту ай дат дарурь тутурор ибовничилор тэй, й-ай кыштигат прин дарурь, ка сэ-й траӂь ла тине дин тоате пэрциле ши сэ курвешть ку ей.
34 Ĉe via malĉastado fariĝas kun vi la malo de tio, kion oni vidas ĉe aliaj virinoj: oni ne postkuras vin por malĉastado, sed vi mem pagas, kaj al vi oni ne donas pagon; tiamaniere vi estas la malo de aliaj.
Ай фост ку тотул алтфел декыт челелалте курве, ынтрукыт нимень ну умбла дупэ тине, чи ту плэтяй челор че веняу ла тине, ын лок ка ту сэ фий плэтитэ де ей. Де ачея ай фост ку тотул алтфел декыт алтеле.»
35 Tial, ho malĉastistino, aŭskultu la vorton de la Eternulo:
Де ачея, аскултэ, курво, кувынтул Домнулуй!
36 Tiele diras la Sinjoro, la Eternulo: Pro tio, ke vi malŝparas vian metalon kaj via nudeco estas malkovrata en via malĉastado al viaj amistoj kaj al ĉiuj viaj abomenindaj idoloj, kaj pro la sango de viaj infanoj, kiujn vi fordonas al ili —
Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Пентру кэ ць-ай рисипит баний ын фелул ачеста ши ць-ай дескоперит голичуня ын курвииле тале ку ибовничий тэй ши ку тоць идолий тэй урычошь ши дин причина сынӂелуй копиилор тэй, пе каре ли й-ай дат,
37 pro tio Mi kolektos ĉiujn viajn amistojn, kun kiuj vi ĝuis, kaj ĉiujn, kiujn vi amis, kaj ĉiujn, kiujn vi malamis, kaj Mi kolektos ilin kontraŭ vi de ĉirkaŭe, kaj Mi malkovros antaŭ ili vian nudecon, kaj ili vidos vian tutan hontindaĵon.
де ачея, ятэ, вой стрынӂе пе тоць ибовничий ку каре те дезмердай, пе тоць ачея пе каре й-ай юбит ши пе тоць ачея пе каре й-ай урыт, да, ый вой стрынӂе ымпотрива та дин тоате пэрциле, ыць вой дезвели голичуня ынаинтя лор ши ыць вор ведя тоатэ голичуня.
38 Kaj Mi juĝos vin laŭ la juĝoj kontraŭ adultulinoj kaj kontraŭ sangoverŝantinoj, kaj Mi transdonos vin al sangoverŝo kruela kaj severa.
Те вой жудека аша кум се жудекэ фемеиле прякурве ши учигэтоаре де копий ши вой фаче дин тине о жертфэ сынӂероасэ а урӂией ши ӂелозией.
39 Mi transdonos vin en iliajn manojn, kaj ili detruos vian malĉastejon kaj disbatos viajn fialtaĵojn, ili deprenos de vi viajn vestojn, prenos viajn ornamaĵojn, kaj restigos vin nuda kaj nekovrita.
Те вой да ын мыниле лор; ыць вор сурпа каселе де курвие ши ыць вор нимичи ынэлцимиле; те вор дезбрэка де хайнеле тале, ыць вор луа тоатэ подоаба де петре скумпе ши те вор лэса гоалэ, гоалэ де тот.
40 Kaj ili venigos kontraŭ vin homamason, kiu mortigos vin per ŝtonoj kaj dishakos per siaj glavoj.
Вор адуче глоата ымпотрива та, те вор учиде ку петре ши те вор стрэпунӂе ку ловитурь де сабие.
41 Kaj ili forbruligos viajn domojn per fajro, kaj faros al vi juĝon antaŭ la okuloj de multaj virinoj; kaj Mi ĉesigos vian malĉastadon, kaj vi ne plu donos donacojn.
Ыць вор арде каселе ку фок ши се вор рэзбуна пе тине ынаинтя уней мулцимь де фемей. Вой фаче сэ ынчетезе астфел курвия та ши ну вей май да платэ де курвэ.
42 Mi kontentigos sur vi Mian koleron, kaj Mia severeco trankviliĝos sur vi tiel, ke Mi trankviliĝos kaj ne plu koleros.
Ымь вой потоли мыния ымпотрива та ши ну вой май фи ӂелос пе тине; Мэ вой линишти, ну вой май фи супэрат.
43 Pro tio, ke vi ne rememoris la tagojn de via juneco, sed incitis Min per ĉio tio, Mi ankaŭ metos vian konduton sur vian kapon, diras la Sinjoro, la Eternulo, por ke vi ne plu faru la malĉastaĵon kun ĉiuj viaj abomenindaĵoj.
Пентру кэ ну ць-ай адус аминте де время тинереций тале, чи М-ай ацыцат прин тоате ачесте лукрурь, ятэ, вой фаче ка пуртаря та сэ кадэ асупра капулуй тэу», зиче Домнул Думнезеу, «ка сэ ну май сэвыршешть алте нелеӂюирь ку тоате урычуниле тале!
44 Jen ĉiu proverbisto diros pri vi proverbon: Kia la patrino, tia la filino.
Ятэ кэ тоць чей че спун зикэторь вор спуне деспре тине зикэтоаря ачаста: ‹Кум есте мама, аша ши фата!›
45 Vi estas filino de via patrino, kiu malŝatis sian edzon kaj siajn infanojn, kaj vi estas fratino de viaj fratinoj, kiuj malŝatis siajn edzojn kaj siajn infanojn. Via patrino estas Ĥetidino, kaj via patro estas Amorido.
Ту ешть фата мамей тале, каре с-а дезгустат де бэрбатул ши копиий ей. Ту ешть сора сурорилор тале, каре с-ау дезгустат де бэрбаций ши копиий лор. Мама воастрэ ера о хетитэ ши татэл востру, ун аморит.
46 Via pli maljuna fratino estas Samario kun siaj filinoj, kiu loĝas maldekstre de vi; kaj via pli juna fratino, kiu loĝas dekstre de vi, estas Sodom kun siaj filinoj.
Сора та чя май маре, каре локуеште ла мязэноапте де тине, есте Самария, еа ши фийчеле ей, ши сора та чя май микэ есте Содома, ши фийчеле ей, ши локуеште ла мязэзи де тине.
47 Sed eĉ ne laŭ ilia vojo vi iris, kaj ne iliajn abomenindaĵojn vi faris; tio estis malmulta por vi, kaj vi malboniĝis pli ol ili en ĉiuj viaj agoj.
Ту ну нумай кэ ай умблат пе кэиле лор ши ай сэвыршит ачеляшь урычунь, чи, ка ши кум атыт ар фи фост пря пуцин, ай фост май стрикатэ декыт еле ын тоате пуртэриле тале.
48 Kiel Mi vivas, diras la Sinjoro, la Eternulo, via fratino Sodom kaj ŝiaj filinoj ne faris tion, kion faris vi kaj viaj filinoj.
Пе вяца Мя», зиче Домнул Думнезеу, «кэ сора та Содома ши фийчеле ей н-ау фэкут че аць фэкут вой, ту ши фийчеле тале.
49 Jen kio estis la kulpo de via fratino Sodom: malmodesteco, trosatiĝo per manĝado, kaj senzorgeco, kiun havis ŝi kaj ŝiaj filinoj; kaj la manon de malriĉulo kaj senhavulo ŝi ne subtenis.
Ятэ каре а фост нелеӂюиря сурорий тале Содома: ера ынгымфатэ, трэя ын белшуг ши ынтр-о линиште непэсэтоаре, еа ши фийчеле ей, ши ну сприжиня мына челуй ненорочит ши челуй липсит.
50 Kaj ili fieriĝis kaj faris abomenindaĵon antaŭ Mi, kaj Mi forpuŝis ilin, kiam Mi tion vidis.
Еле с-ау семецит ши ау фэкут урычунь блестемате ынаинтя Мя, де ачея ле-ам ши нимичит кынд ам вэзут лукрул ачеста.
51 Samario ne faris eĉ duonon de viaj pekoj; vi faris pli da abomenindaĵoj, ol ili; per ĉiuj viaj abomenindaĵoj, kiujn vi faris, vi faris viajn fratinojn preskaŭ virtulinoj.
Самария н-а фэкут нич жумэтате дин пэкателе тале; урычуниле тале ау фост май мулте декыт але ей, аша кэ ай ушурат вина сурорилор тале прин тоате урычуниле пе каре ле-ай фэкут акум.
52 Tial ankaŭ vi nun portu vian malhonoron, kiun vi kondamnis en viaj fratinoj, pro viaj pekoj, per kiuj vi abomenindiĝis pli ol ili; ili estas virtulinoj en komparo kun vi; hontu kaj portu vian malhonoron, ĉar vi kvazaŭ pravigis viajn fratinojn.
Ту, каре ушурай вина сурорилор тале прин пуртаря та, суферэ акум урмэриле рэутэций тале; прин пэкателе тале, прин каре те-ай фэкут май урычоасэ декыт еле, акум ле фачь май ушоарэ вина декыт а та, де ачея акоперэ-те де рушине ши поартэ-ць окара, фииндкэ ай ушурат вина сурорилор тале!
53 Tamen kiam Mi revenigos iliajn forkaptitojn, la forkaptitojn de Sodom kaj de ŝiaj filinoj kaj la forkaptitojn de Samario kaj de ŝiaj filinoj, tiam Mi revenigos ankaŭ viajn forkaptitojn kune kun ili,
Вой адуче ынапой пе принший лор де рэзбой, пе принший де рэзбой ай Содомей ши ай фийчелор ей, пе принший де рэзбой ай Самарией ши ай фийчелор ей ши пе принший тэй де рэзбой ын мижлокул лор,
54 por ke vi portu vian malhonoron kaj hontu pri ĉio, kion vi faris, estante konsolo por ili.
ка сэ-ць суферь окара ши сэ рошешть пентру тот че ай фэкут, служинду-ле ка о причинэ де мынгыере.
55 Viaj fratinoj, Sodom kaj ŝiaj filinoj revenos al sia antaŭa stato, kaj Samario kaj ŝiaj filinoj revenos al sia antaŭa stato; ankaŭ vi kaj viaj filinoj revenos al via antaŭa stato.
Астфел, сурориле тале: Содома ши фийчеле ей се вор ынтоарче ярэшь ла старя лор де май ынаинте ши Самария ши фийчеле ей се вор ынтоарче ярэшь ла старя лор де май ынаинте, ши ту ши фийчеле тале вэ вець ынтоарче ярэшь ла старя воастрэ де май ынаинте.
56 Ĉu via fratino Sodom ne estis objekto de rezonado en via buŝo en la tempo de via fiereco,
Ну ворбяй делок деспре сора та Содома ын время мындрией тале,
57 antaŭ ol elmontriĝis via malboneco, kiel en la tempo de la malhonoro de la filinoj de Sirio kaj ĉiuj ĝiaj ĉirkaŭaĵoj, kaj de la filinoj de Filiŝtujo, kiuj malestimis vin ĉirkaŭe?
май ынаинте де вэдиря рэутэций тале, кынд ай примит батжокуриле фийчелор Сирией, але тутурор вечинилор тэй ши але фийчелор филистенилор, каре те диспрецуеск де жур ымпрежур!
58 Suferu do pro via malĉasteco kaj pro viaj abomenindaĵoj, diras la Eternulo.
Требуе сэ-ць порць, ын адевэр, нелеӂюириле ши урычуниле», зиче Домнул.
59 Ĉar tiele diras la Sinjoro, la Eternulo: Mi agos kun vi tiel, kiel vi agis, malŝatante la ĵuron kaj rompante la interligon.
Кэч аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Ыць вой фаче ынтокмай кум ай фэкут ши ту, каре ай несокотит журэмынтул, рупынд легэмынтул!
60 Tamen Mi rememoros Mian interligon kun vi en la tempo de via juneco, kaj Mi restarigos kun vi interligon eternan.
Дар Ымь вой адуче аминте де легэмынтул Меу фэкут ку тине ын время тинереций тале ши вой фаче ку тине ун легэмынт вешник.
61 Kaj vi rememoros vian konduton, kaj hontos, kiam vi akceptos al vi viajn plej maljunajn kaj plej junajn fratinojn; kaj Mi donos ilin al vi kiel filinojn, sed ne pro via interligo.
Атунч ыць вей адуче аминте де пуртаря та, те вей рушина кынд вей прими ла тине пе сурориле тале, май марь ши май мичь, пе каре ци ле вой да ка фийче, дар ну пе темеюл легэмынтулуй фэкут ку тине.
62 Mi restarigos Mian interligon kun vi, kaj vi ekscios, ke Mi estas la Eternulo;
Вой фаче легэмынтул Меу ку тине ши вей шти кэ Еу сунт Домнул,
63 por ke vi memoru kaj hontu, kaj por ke vi ne plu povu malfermi vian buŝon pro honto, kiam Mi pardonos al vi ĉion, kion vi faris, diras la Sinjoro, la Eternulo.
ка сэ-ць адучь аминте де трекут ши сэ рошешть ши сэ ну май дескизь гура де рушине кынд ыць вой ерта тот че ай фэкут», зиче Домнул Думнезеу.’”
