< 2 Korintanoj 11 >
1 Mi volas, ke vi pacience toleru min pro iom da malsaĝeco; sed efektive vi ja pacience min toleras.
О, де аць путя суфери пуцинтикэ небуние дин партя мя! Ей, хайде, суферици-мэ!
2 Ĉar mi ĵaluzas pri vi per Dia ĵaluzo, ĉar mi fianĉigis vin al unu edzo, por ke mi prezentu vin kiel ĉastan virgulinon al Kristo.
Кэч сунт ӂелос де вой ку о ӂелозие дупэ воя луй Думнезеу, пентру кэ в-ам логодит ку ун бэрбат, ка сэ вэ ынфэцишез ынаинтя луй Христос ка пе о фечоарэ куратэ.
3 Sed mi timas, ke kiel trompis Evan la serpento per sia ruzeco, viaj animoj iel dekliniĝos for de la simpleco kaj la ĉasteco, kiu estas en Kristo.
Дар мэ тем ка, дупэ кум шарпеле а амэӂит пе Ева ку ширетликул луй, тот аша ши гындуриле воастре сэ ну се стриче де ла курэция ши крединчошия каре есте фацэ де Христос.
4 Ĉar se iu vizitanto predikas alian Kriston, kiun ni ne predikis, aŭ se vi ricevas malsaman spiriton, kiun vi ne ricevis, aŭ malsaman evangelion, kiun vi ne akceptis, facilanime vi lin toleras.
Ын адевэр, дакэ вине чинева сэ вэ проповэдуяскэ ун алт Исус, пе каре ной ну Л-ам проповэдуит, сау дакэ есте ворба сэ примиць ун алт дух пе каре ну л-аць примит, сау о алтэ евангелие, пе каре н-аць примит-о, о, кум ыл ынгэдуиць де бине!
5 Ĉar mi opinias, ke mi neniel malsuperas la plej eminentajn apostolojn.
Дар сокотеск кэ нич еу ну сунт ку нимик май прежос де апостолий ачештя „неспус де алешь”!
6 Kaj kvankam mi estas neklera laŭ parolo, mi tamen ne tia estas laŭ scio; sed en ĉio ni malkaŝe agis ĉe vi inter ĉiuj.
Кяр дакэ сунт ун нечоплит ын ворбире, ну сунт ынсэ ши ын куноштинцэ, ши ам арэтат лукрул ачеста принтре вой, ын тот фелул ши ын тоате привинцеле.
7 Aŭ ĉu mi pekis, humiligante min, por ke vi estu altigitaj, en tio, ke mi senpage predikis al vi la evangelion de Dio?
Сау ам фэкут ун пэкат кынд м-ам смерит пе мине ынсумь ка сэ фиць ынэлцаць вой ши в-ам вестит фэрэ платэ Евангелия луй Думнезеу?
8 Mi senigis aliajn ekleziojn, ricevante de ili pagon, por servi al vi;
Ам деспуят алте Бисеричь, приминд де ла еле о платэ, ка сэ вэ пот служи воуэ.
9 kaj kiam mi ĉeestis ĉe vi kaj havis mankon, mi ne estis ŝarĝo sur iu; ĉar la fratoj, veninte el Makedonujo, plenigis la mezuron de mia bezono; kaj en ĉio mi tenis min ne ŝarĝa rilate vin, kaj ankoraŭ tenos.
Ши кынд ерам ла вой ши м-ам гэсит ын невое, н-ам фост сарчинэ нимэнуй, кэч де невоиле меле ау ынгрижит фраций, кынд венисерэ дин Мачедония. Ын тоате м-ам ферит ши мэ вой фери сэ вэ ынгреуез ку чева.
10 Jen estas la vero de Kristo en mi, ke ĉi tiu fanfarono ne estos barita kontraŭ mi en la regionoj Aĥajaj.
Пе адевэрул луй Христос каре есте ын мине, нимень ну-мь ва рэпи ачастэ причинэ де лаудэ ын цинутуриле Ахаей!
11 Kial? ĉu tial, ke mi vin ne amas? Dio scias.
Пентру че?… Пентру кэ ну вэ юбеск?… Штие Думнезеу!
12 Sed kiel mi faras, tiel mi ankaŭ faros, por forigi la pretekston al tiuj, kiuj deziras pretekston, por ke, en kio ili fieras, ili troviĝu samaj, kiel ni.
Дар лукрез ши вой лукра астфел, пентру ка сэ тай орьче прилеж челор че каутэ ун прилеж ка сэ поатэ фи гэсиць деопотривэ ку мине ын лукруриле ку каре се лаудэ.
13 Ĉar tiaj homoj estas falsaj apostoloj, trompemaj laboristoj, sin aliformante kvazaŭ apostolojn de Kristo.
Оамений ачештя сунт ниште апостоль минчиношь, ниште лукрэторь ыншелэторь, каре се префак ын апостоль ай луй Христос.
14 Kaj nenia miro; ĉar Satano mem sin aliformas kvazaŭ anĝelon de lumo.
Ши ну есте де мираре, кэч кяр Сатана се префаче ынтр-ун ынӂер де луминэ.
15 Estas do nenio granda, se liaj servantoj ankaŭ sin aliformas kvazaŭ servantojn de justeco; ilia finiĝo estos laŭ iliaj faroj.
Ну есте маре лукру дар, дакэ ши служиторий луй се префак ын служиторь ай неприхэнирий. Сфыршитул лор ва фи дупэ фаптеле лор.
16 Denove mi diras: Neniu opiniu min malsaĝa; sed se vi ja tiel opinias min, tamen min akceptu kiel malsaĝan, por ke mi ankaŭ iom fanfaronu.
Ярэшь спун: Сэ ну мэ крядэ нимень небун. Сау алтминтерь, суферици-мэ мэкар ка небун, ка сэ мэ лауд ши еу пуцинтел.
17 Tion, kion mi diras, mi diras ne laŭ la Sinjoro, sed kvazaŭ malsaĝe, en ĉi tiu insistado pri fierado.
Че спун ын ачастэ ындрэзнялэ, ка сэ мэ лауд, ну спун дупэ Домнул, чи ка ши кум аш спуне дин небуние.
18 Ĉar multaj fanfaronas laŭ la karno, do mi ankaŭ fanfaronos.
Де време че мулць се лаудэ дупэ фиря пэмынтяскэ, мэ вой лэуда ши еу.
19 Ĉar vi afable toleras malsaĝulojn, estante mem saĝaj.
Доар вой суфериць ку плэчере пе небунь, вой, каре сунтець ынцелепць!
20 Ĉar vi toleras homon, se li vin sklavigas, se li vin formanĝas, se li vin kaptas, se li sin altigas, se li batas al vi la vizaĝon.
Дакэ вэ робеште чинева, дакэ вэ мэнынкэ чинева, дакэ пуне чинева мына пе вой, дакэ вэ привеште чинева де сус, дакэ вэ бате чинева песте образ, суфериць!
21 Mi parolas kvazaŭ per sinmallaŭdo, kvazaŭ ni estus malfortiĝintaj. Tamen pri kio iu kuraĝas, pri tio (mi parolas en malsaĝeco) mi ankaŭ kuraĝas.
Спре рушиня мя о спун кэ ам фост слабь! Тотушь, орьче поате сэ пунэ ынаинте чинева – ворбеск ын небуние – пот пуне ши еу ынаинте.
22 Ĉu ili estas Hebreoj? mi ankaŭ. Ĉu ili estas Izraelidoj? mi ankaŭ. Ĉu ili estas el la idaro de Abraham? mi ankaŭ.
Сунт ей еврей? Ши еу сунт! Сунт ей исраелиць? Ши еу сунт! Сунт ей сэмынцэ а луй Авраам? Ши еу сунт!
23 Ĉu ili estas servantoj al Kristo? (mi parolas kiel frenezulo) mi plie; en laboroj pli abunde, en malliberejoj pli abunde, en batoj supermezure, en mortiĝoj ofte.
Сунт ей служиторь ай луй Христос? – ворбеск ка ун ешит дин минць – еу сунт ши май мулт. Ын остенель, ши май мулт; ын темнице, ши май мулт; ын ловитурь, фэрэ нумэр; де мулте орь ын примеждий де моарте!
24 De la Judoj kvinfoje mi ricevis batojn po kvardek sen unu.
Де чинч орь ам кэпэтат де ла иудей патрузечь де ловитурь фэрэ уна;
25 Trifoje mi estas batita per vergoj, unufoje mi estas priĵetita per ŝtonoj, trifoje mi suferis ŝippereon, nokton kaj tagon mi pasis en la profunda maro;
де трей орь ам фост бэтут ку нуеле; о датэ ам фост ымпрошкат ку петре; де трей орь с-а сфэрымат корабия ку мине; о ноапте ши о зи ам фост ын адынкул мэрий.
26 en oftaj vojaĝoj, en danĝeroj de riveroj, danĝeroj de rabistoj, danĝeroj de Judoj, danĝeroj de la nacianoj, danĝeroj en urbo, danĝeroj en dezerto, danĝeroj en la maro, danĝeroj inter falsaj fratoj;
Десеорь ам фост ын кэлэторий, ын примеждий пе рыурь, ын примеждий дин партя тылхарилор, ын примеждий дин партя челор дин нямул меу, ын примеждий дин партя пэгынилор, ын примеждий ын четэць, ын примеждий ын пустиу, ын примеждий пе маре, ын примеждий ынтре фраций минчиношь,
27 en laboro kaj sufero, en oftaj sendormiĝoj, en malsato kaj soifo, en oftaj fastoj, en malvarmo kaj senvesteco.
ын остенель ши неказурь, ын привегерь адеся, ын фоаме ши сете, ын постурь адеся, ын фриг ши липсэ де ымбрэкэминте!
28 Krom tiuj aferoj eksteraj estas tio, kio min premas ĉiutage, nome la zorgado pri ĉiuj eklezioj.
Ши, пе лынгэ лукруриле де афарэ, ын фиекаре зи мэ апасэ грижа пентру тоате Бисеричиле.
29 Kiu estas malforta, kaj mi ne estas malforta? kiu estas faligata, kaj mi ne indignas?
Чине есте слаб ши сэ ну фиу ши еу слаб? Чине каде ын пэкат ши еу сэ ну ард?
30 Se mi nepre devas fanfaroni, mi fanfaronos pri tio, kio rilatas al mia malforteco.
Дакэ е ворба сэ мэ лауд, мэ вой лэуда нумай ку лукруриле привитоаре ла слэбичуня мя.
31 La Dio kaj Patro de la Sinjoro Jesuo, Tiu, kiu ĉiam estas benata, scias, ke mi ne mensogas. (aiōn )
Думнезеу ши Татэл Домнулуй ностру Исус Христос, каре есте бинекувынтат ын вечь, штие кэ ну минт!… (aiōn )
32 En Damasko, la urbestro sub la reĝo Aretas starigis gardistaron en la urbo de la Damaskanoj, por min kapti;
Ын Дамаск, дрегэторул ымпэратулуй Арета пэзя четатя Дамасченилор, ка сэ мэ приндэ.
33 kaj tra fenestro oni min delasis laŭflanke de la muro en korbo, kaj mi eliĝis de liaj manoj.
Дар ам фост дат жос пе о ферястрэ ынтр-о кошницэ, прин зид, ши ам скэпат дин мыниле лор.