Psalms 94
1 God of vengeance — Jehovah! God of vengeance, shine forth.
Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
2 Be lifted up, O Judge of the earth, Send back a recompence on the proud.
піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
3 Till when [do] the wicked, O Jehovah? Till when do the wicked exult?
Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
4 They utter — they speak an old saw, All working iniquity do boast themselves.
Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
5 Thy people, O Jehovah, they bruise, And Thine inheritance they afflict.
Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
6 Widow and sojourner they slay, And fatherless ones they murder.
Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
7 And they say, 'Jehovah doth not see, And the God of Jacob doth not consider.'
та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
8 Consider, ye brutish among the people, And ye foolish, when do ye act wisely?
Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
9 He who planteth the ear doth He not hear? He who formeth the eye doth He not see?
Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
10 He who is instructing nations, Doth He not reprove? He who is teaching man knowledge [is] Jehovah.
Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
11 He knoweth the thoughts of man, that they [are] vanity.
Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
12 O the happiness of the man Whom Thou instructest, O Jah, And out of Thy law teachest him,
Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
13 To give rest to him from days of evil, While a pit is digged for the wicked.
щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
14 For Jehovah leaveth not His people, And His inheritance forsaketh not.
бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
15 For to righteousness judgment turneth back, And after it all the upright of heart,
бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
16 Who riseth up for me with evil doers? Who stationeth himself for me with workers of iniquity?
Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
17 Unless Jehovah [were] a help to me, My soul had almost inhabited silence.
Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
18 If I have said, 'My foot hath slipped,' Thy kindness, O Jehovah, supporteth me.
Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
19 In the abundance of my thoughts within me, Thy comforts delight my soul.
Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
20 Is a throne of mischief joined [with] Thee? A framer of perverseness by statute?
Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
21 They decree against the soul of the righteous, And innocent blood declare wicked.
Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
22 And Jehovah is for a high place to me, And my God [is] for a rock — my refuge,
І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
23 And turneth back on them their iniquity, And in their wickedness cutteth them off; Jehovah our God doth cut them off!
і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
