Psalms 88
1 A Song, a Psalm, by sons of Korah, to the Overseer, 'Concerning the Sickness of Afflictions.' — An instruction, by Heman the Ezrahite. O Jehovah, God of my salvation, Daily I have cried, nightly before Thee,
Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
2 My prayer cometh in before Thee, Incline Thine ear to my loud cry,
хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
душа бо моя насити́лась нещастями, а життя моє збли́зилося до шео́лу! (Sheol h7585)
4 I have been reckoned with those going down [to] the pit, I have been as a man without strength.
Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
5 Among the dead — free, As pierced ones lying in the grave, Whom Thou hast not remembered any more, Yea, they by Thy hand have been cut off.
Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
6 Thou hast put me in the lowest pit, In dark places, in depths.
Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
7 Upon me hath Thy fury lain, And [with] all Thy breakers Thou hast afflicted. (Selah)
На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
8 Thou hast put mine acquaintance far from me, Thou hast made me an abomination to them, Shut up — I go not forth.
Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
9 Mine eye hath grieved because of affliction, I called Thee, O Jehovah, all the day, I have spread out unto Thee my hands.
стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
10 To the dead dost Thou do wonders? Do Rephaim rise? do they thank Thee? (Selah)
Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
11 Is Thy kindness recounted in the grave? Thy faithfulness in destruction?
Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
12 Are Thy wonders known in the darkness? And Thy righteousness in the land of forgetfulness?
Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
13 And I, unto Thee, O Jehovah, I have cried, And in the morning doth my prayer come before Thee.
Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
14 Why, O Jehovah, castest Thou off my soul? Thou hidest Thy face from me.
Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
15 I [am] afflicted, and expiring from youth, I have borne Thy terrors — I pine away.
Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
16 Over me hath Thy wrath passed, Thy terrors have cut me off,
Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
17 They have surrounded me as waters all the day, They have gone round against me together,
вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
18 Thou hast put far from me lover and friend, Mine acquaintance [is] the place of darkness!
друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!
