Psalms 73
1 A Psalm of Asaph. Only — good to Israel [is] God, to the clean of heart. And I — as a little thing, My feet have been turned aside,
Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
2 As nothing, have my steps slipped, For I have been envious of the boastful,
А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
3 The peace of the wicked I see, That there are no bands at their death,
коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
4 And their might [is] firm.
Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
5 In the misery of mortals they are not, And with common men they are not plagued.
Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
6 Therefore hath pride encircled them, Violence covereth them as a dress.
Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
7 Their eye hath come out from fat. The imaginations of the heart transgressed;
Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
8 They do corruptly, And they speak in the wickedness of oppression, From on high they speak.
Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
9 They have set in the heavens their mouth, And their tongue walketh in the earth.
На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
10 Therefore do His people return hither, And waters of fulness are wrung out to them.
Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
11 And they have said, 'How hath God known? And is there knowledge in the Most High?'
Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 Lo, these [are] the wicked and easy ones of the age, They have increased strength.
Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
13 Only — a vain thing! I have purified my heart, And I wash in innocency my hands,
Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
14 And I am plagued all the day, And my reproof [is] every morning.
Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
15 If I have said, 'I recount thus,' Lo, a generation of Thy sons I have deceived.
Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
16 And I think to know this, Perverseness it [is] in mine eyes,
І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
17 Till I come in to the sanctuaries of God, I attend to their latter end.
Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
18 Only, in slippery places Thou dost set them, Thou hast caused them to fall to desolations.
Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
19 How have they become a desolation as in a moment, They have been ended — consumed from terrors.
Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
20 As a dream from awakening, O Lord, In awaking, their image Thou despisest.
Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
21 For my heart doth show itself violent, And my reins prick themselves,
Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
22 And I am brutish, and do not know. A beast I have been with Thee.
тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
23 And I [am] continually with Thee, Thou hast laid hold on my right hand.
Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
24 With Thy counsel Thou dost lead me, And after honour dost receive me.
Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
25 Whom have I in the heavens? And with Thee none I have desired in earth.
Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
26 Consumed hath been my flesh and my heart, The rock of my heart and my portion [is] God to the age.
Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
27 For, lo, those far from Thee do perish, Thou hast cut off every one, Who is going a whoring from Thee.
Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
28 And I — nearness of God to me [is] good, I have placed in the Lord Jehovah my refuge, To recount all Thy works!
А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
