Psalms 63

1 A Psalm of David, in his being in the wilderness of Judah. O God, Thou [art] my God, earnestly do I seek Thee, Thirsted for Thee hath my soul, Longed for Thee hath my flesh, In a land dry and weary, without waters.

Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. Боже — Ти Бог мій, я шукаю від ра́ння Тебе, душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пусте́льній і ви́мученій без води.

2 So in the sanctuary I have seen Thee, To behold Thy strength and Thine honour.

Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, —

3 Because better [is] Thy kindness than life, My lips do praise Thee.

ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославля́ють!

4 So I bless Thee in my life, in Thy name I lift up my hands.

Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати!

5 As [with] milk and fatness is my soul satisfied, And [with] singing lips doth my mouth praise.

Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми.

6 If I have remembered Thee on my couch, In the watches — I meditate on Thee.

Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х:

7 For Thou hast been a help to me, And in the shadow of Thy wings I sing.

що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму!

8 Cleaved hath my soul after Thee, On me hath Thy right hand taken hold.

Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.

9 And they who for desolation seek my soul, Go in to the lower parts of the earth.

Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі,

10 They cause him to run on the edge of the sword, A portion for foxes they are.

нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою!

11 And the king doth rejoice in God, Boast himself doth every one swearing by Him, But stopped is the mouth of those speaking lies!

А цар звесели́ться у Бозі, буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям!