Psalms 50
1 A Psalm of Asaph. The God of gods — Jehovah — hath spoken, And He calleth to the earth From the rising of the sun unto its going in.
Псалом Асафів. Бог богів – Господь! Він промовляє, закликає землю від сходу сонця аж до заходу.
2 From Zion, the perfection of beauty, God shone.
Із Сіону, досконалої краси, Бог з’явився в сяйві.
3 Our God cometh, and is not silent, Fire before Him doth devour, And round about him it hath been very tempestuous.
Іде наш Бог і не мовчить; вогонь перед Ним пожирає й навколо Нього сильно вирує.
4 He doth call unto the heavens from above, And unto the earth, to judge His people.
Він закликає небеса вгорі і землю на суд зі Своїм народом:
5 Gather ye to Me My saints, Making covenant with Me over a sacrifice.
«Зберіть-но до Мене Моїх вірних, хто уклав Завіт зі Мною при жертві».
6 And the heavens declare His righteousness, For God Himself [is] judge. (Selah)
І небеса сповіщатимуть правду Його, адже Суддя – Сам Бог! (Села)
7 Hear, O My people, and I speak, O Israel, and I testify against thee, God, thy God [am] I.
«Слухай, народе Мій, Я говоритиму; Ізраїлю, Я свідчити буду проти тебе: Я – Бог, твій Бог.
8 Not for thy sacrifices do I reprove thee, Yea, thy burnt-offerings [Are] before Me continually.
Не за жертвоприношення твої Я докорятиму тобі – твої цілопалення завжди переді Мною.
9 I take not from thy house a bullock, From thy folds he goats.
Я не прийму вола із твого дому, ані козлів із твоїх кошар.
10 For Mine [is] every beast of the forest, The cattle on the hills of oxen.
Адже всі тварини в лісі – Мої, і худоба на тисячі пагорбів.
11 I have known every fowl of the mountains, And the wild beast of the field [is] with Me.
Я знаю кожного птаха в горах, і все, що рухається на полях, – зі Мною.
12 If I am hungry I tell not to thee, For Mine [is] the world and its fulness.
Якби Я був голодний, то не сказав би тобі про це, адже Мені належить всесвіт і все, що його наповнює.
13 Do I eat the flesh of bulls, And drink the blood of he-goats?
Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів?
14 Sacrifice to God confession, And complete to the Most High thy vows.
Принеси Богові в жертву подяку й виконай перед Всевишнім твої обітниці.
15 And call Me in a day of adversity, I deliver thee, and thou honourest Me.
Поклич Мене в день скорботи – Я визволю тебе, а ти Мене прославиш».
16 And to the wicked hath God said: What to thee — to recount My statutes? That thou liftest up My covenant on thy mouth?
Нечестивому ж говорить Бог: «Як ти смієш Мої постанови сповіщати і Завіт Мій в устах своїх носити?
17 Yea, thou hast hated instruction, And dost cast My words behind thee.
Ти ж ненавидиш настанови й кидаєш Слова Мої позад себе?
18 If thou hast seen a thief, Then thou art pleased with him, And with adulterers [is] thy portion.
Коли ти бачиш крадія, заводиш із ним приязні стосунки; і від перелюбників маєш свою частку.
19 Thy mouth thou hast sent forth with evil, And thy tongue joineth deceit together,
Вуста твої вживаєш для зла, і язик твій плете підступні каверзи.
20 Thou sittest, against thy brother thou speakest, Against a son of thy mother givest slander.
Сидиш [на суді], намовляєш на брата твого, проти сина своєї матері свідчиш ганебне.
21 These thou didst, and I kept silent, Thou hast thought that I am like thee, I reprove thee, and set in array before thine eyes.
Ти чинив це, а Я мовчав, [тому] уявив ти [собі], що Я такий, як ти. Я покараю тебе й виставлю [звинувачення] перед очима твоїми.
22 Understand this, I pray you, Ye who are forgetting God, Lest I tear, and there is no deliverer.
Зрозумійте ж це ті, хто забуває Бога, щоб Я не розтерзав [вас], і не буде кому врятувати.
23 He who is sacrificing praise honoureth Me, As to him who maketh a way, I cause him to look on the salvation of God!
Той, хто приносить у жертву подяку, шанує Мене; і тому, хто торує дорогу [правди], покажу Я спасіння Боже».
