Psalms 49
1 To the Overseer. — By sons of Korah. A Psalm. Hear this, all ye peoples, Give ear, all ye inhabitants of the world.
Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,
2 Both low and high, together rich and needy.
сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.
3 My mouth speaketh wise things, And the meditations of my heart [are] things of understanding.
Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.
4 I incline to a simile mine ear, I open with a harp my riddle:
Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:
5 Why do I fear in days of evil? The iniquity of my supplanters doth compass me.
Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –
6 Those trusting on their wealth, And in the multitude of their riches, Do shew themselves foolish.
тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?
7 A brother doth no one at all ransom, He doth not give to God his atonement.
Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.
8 And precious [is] the redemption of their soul, And it hath ceased — to the age.
Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,
9 And still he liveth for ever, He seeth not the pit.
щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.
10 For he seeth wise men die, Together the foolish and brutish perish, And have left to others their wealth.
Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.
11 Their heart [is]: Their houses [are] to the age, Their tabernacles to all generations. They proclaimed their names over the lands.
Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!
12 And man in honour doth not remain, He hath been like the beasts, they have been cut off.
Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.
13 This their way [is] folly for them, And their posterity with their sayings are pleased. (Selah)
Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.
14 As sheep for Sheol they have set themselves, Death doth afflict them, And the upright rule over them in the morning, And their form [is] for consumption. Sheol [is] a dwelling for him. (Sheol h7585)
Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них. (Sheol h7585)
15 Only, God doth ransom my soul from the hand of Sheol, For He doth receive me. (Selah) (Sheol h7585)
Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. (Села) (Sheol h7585)
16 Fear not, when one maketh wealth, When the honour of his house is abundant,
Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.
17 For at his death he receiveth nothing, His honour goeth not down after him.
Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].
18 For his soul in his life he blesseth, (And they praise thee when thou dost well for thyself.)
Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
19 It cometh to the generation of his fathers, For ever they see not the light.
однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.
20 Man in honour, who understandest not, Hath been like the beasts, they have been cut off!
Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.
