Psalms 39
1 To the Overseer, to Jeduthun. — A Psalm of David. I have said, 'I observe my ways, Against sinning with my tongue, I keep for my mouth a curb, while the wicked [is] before me.'
Для дириґента хору. Єдуту́на. Псалом Давидів. Я сказав: „Пильнувати я буду доро́ги свої, щоб своїм язико́м не грішити, накладу я вузде́чку на уста свої, поки передо мною безбожний.
2 I was dumb [with] silence, I kept silent from good, and my pain is excited.
Занімів я в мовча́нні, замовк про добро, а мій біль був подра́жнений.
3 Hot [is] my heart within me, In my meditating doth the fire burn, I have spoken with my tongue.
Розпалилося серце моє у моє́му нутрі, палає огонь від мого розду́мування. Я став говорити своїм язико́м:
4 'Cause me to know, O Jehovah, mine end, And the measure of my days — what it [is],' I know how frail I [am].
„Повідоми́ мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, — нехай знаю, коли я помру́!“
5 Lo, handbreadths Thou hast made my days, And mine age [is] as nothing before Thee, Only, all vanity [is] every man set up. (Selah)
Ось відмі́ряв долонею Ти мої дні, а мій вік — як ніщо́ проти Тебе, і тільки марно́та сама — кожна люди́на жива! (Се́ла)
6 Only, in an image doth each walk habitually, Only, [in] vain, they are disquieted, He heapeth up and knoweth not who gathereth them.
У темно́ті лиш ходить люди́на, клопо́четься тільки про ма́рне: грома́дить вона, — та не знає, хто зво́зити буде оте!
7 And, now, what have I expected? O Lord, my hope — it [is] of Thee.
А тепер на що́ маю наді́ятись, Господи? Надія моя — на Тебе вона!
8 From all my transgressions deliver me, A reproach of the fool make me not.
Від усіх моїх про́гріхів ви́зволи мене, не чини мене по́сміхом для нерозумного!
9 I have been dumb, I open not my mouth, Because Thou — Thou hast done [it].
Занімі́в я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив, —
10 Turn aside from off me Thy stroke, From the striving of Thy hand I have been consumed.
забери Ти від мене Свій до́торк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь.
11 With reproofs against iniquity, Thou hast corrected man, And dost waste as a moth his desirableness, Only, vanity [is] every man. (Selah)
Ти караєш люди́ну докорами за беззако́ння, Ти знищив, як міль, прива́бність її, — кожна люди́на — направду марно́та! (Се́ла)
12 Hear my prayer, O Jehovah, And [to] my cry give ear, Unto my tear be not silent, For a sojourner I [am] with Thee, A settler like all my fathers.
Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй блага́ння моє, не будь мовчазни́й до моєї сльози́, бо прихо́дько я в Тебе, мандрівни́к, як батьки́ мої всі!
13 Look from me, and I brighten up before I go and am not!
Відверни гнів від мене — і я підкріплю́ся, перше ніж відійду́, — і не буде мене!
