Psalms 38
1 A Psalm of David, 'To cause to remember.' Jehovah, in Thy wrath reprove me not, Nor in Thy fury chastise me.
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 For Thine arrows have come down on me, And Thou lettest down upon me Thy hand.
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 Soundness is not in my flesh, Because of Thine indignation, Peace is not in my bones because of my sin.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 For mine iniquities have passed over my head, As a heavy burden — too heavy for me.
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 Stunk — become corrupt have my wounds, Because of my folly.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 I have been bent down, I have been bowed down — unto excess, All the day I have gone mourning.
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 For my flanks have been full of drought, And soundness is not in my flesh.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 I have been feeble and smitten — unto excess, I have roared from disquietude of heart.
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 Lord, before Thee [is] all my desire, And my sighing from Thee hath not been hid.
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 My heart [is] panting, my power hath forsaken me, And the light of mine eyes, Even they are not with me.
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 My lovers and my friends over-against my plague stand. And my neighbours afar off have stood.
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 And those seeking my soul lay a snare, And those seeking my evil Have spoken mischievous things, And they do deceits meditate all the day.
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 And I, as deaf, hear not. And as a dumb one who openeth not his mouth.
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 Yea, I am as a man who heareth not, And in his mouth are no reproofs.
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 Because for Thee, O Jehovah, I have waited, Thou dost answer, O Lord my God.
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 When I said, 'Lest they rejoice over me, In the slipping of my foot against me they magnified themselves.
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 For I am ready to halt, And my pain [is] before me continually.
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 For mine iniquity I declare, I am sorry for my sin.
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 And mine enemies [are] lively, They have been strong, and those hating me without cause, Have been multiplied.
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 And those paying evil for good accuse me, Because of my pursuing good.
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 Do not forsake me, O Jehovah, My God, be not far from me,
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 Haste to help me, O Lord, my salvation!
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
