Psalms 35
1 By David. Strive, Jehovah, with my strivers, fight with my fighters,
Давидів.
2 Take hold of shield and buckler, and rise for my help,
візьми мало́го й великого щита́, — і встань мені на допомогу!
3 And draw out spear and lance, To meet my pursuers. Say to my soul, 'Thy salvation I [am].'
Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасника́м, скажи до моєї душі: „Я — спасі́ння твоє“!
4 They are ashamed and blush, those seeking my soul, Turned backward and confounded, Those devising my evil.
Нехай засоро́мляться й будуть пога́ньблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоро́мляться ті, хто лихо мені замишляє.
5 They are as chaff before wind, And a messenger of Jehovah driving away.
Бодай вони стали, немов та поло́ва на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
6 Their way is darkness and slipperiness, And a messenger of Jehovah their pursuer.
нехай буде доро́га їхня те́мна й сковзька́, і Ангол Господній нехай їх жене, —
7 For without cause they hid for me their netpit, Without cause they digged for my soul.
бо вони безпричинно тене́та свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
8 Meet him doth desolation — he knoweth not, And his net that he hid catcheth him, For desolation he falleth into it.
Нехай на́гла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у на́гле нещастя, — бодай він до нього упав!
9 And my soul is joyful in Jehovah, It rejoiceth in His salvation.
А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
10 All my bones say, 'Jehovah, who is like Thee, Delivering the poor from the stronger than he, And the poor and needy from his plunderer.'
Скажуть усі мої кості: „Господи, хто подібний до Тебе?“Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря́ — від його дерія́.
11 Violent witnesses rise up, That which I have not known they ask me.
Свідки встають неправдиві, чого я не знав — питають мене,
12 They pay me evil for good, bereaving my soul,
віддають мені злом за добро, осиро́чують душу мою!
13 And I — in their sickness my clothing [is] sackcloth, I have humbled with fastings my soul, And my prayer unto my bosom returneth.
А я, як вони хворували були́, зодягався в вере́ту, душу свою мучив по́стом, молитва ж моя поверталась на лоно моє.
14 As [if] a friend, as [if] my brother, I walked habitually, As a mourner for a mother, Mourning I have bowed down.
Як при́ятель, бу́цім то брат він для мене, — так я ходив, ніби був я в жало́бі по матері, був я засму́чений, схи́лений.
15 And — in my halting they have rejoiced, And have been gathered together, Gathered against me were the smiters, And I have not known, They have rent, and they have not ceased;
А вони, як упав я, радіють та схо́дяться, напасники́ проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовка́ють,
16 With profane ones, mockers in feasts, Gnashing against me their teeth.
з дармоїдами та пересмі́шниками скрего́чуть на мене своїми зубами.
17 Lord, how long dost thou behold? Keep back my soul from their desolations, From young lions my only one.
Господи, — чи довго Ти бу́деш дивитись на це? Відверни́ мою душу від їхніх зубі́в, від отих левчуків одина́чку мою!
18 I thank Thee in a great assembly, Among a mighty people I praise Thee.
Я буду Тебе прославляти на збо́рах великих, буду Тебе вихваляти в числе́ннім наро́ді!
19 Mine enemies rejoice not over me [with] falsehood, Those hating me without cause wink the eye.
Нехай з мене не ті́шаться ті, хто ворогує на мене безви́нно, нехай ті не морга́ють очима, хто мене без причини нена́видить,
20 For they speak not peace, And against the quiet of the land, Deceitful words they devise,
бо говорять вони не про мир, але на спокі́йних у кра́ї облу́дні слова́ вимишляють,
21 And they enlarge against me their mouth, They said, 'Aha, aha, our eye hath seen.'
свої уста на мене вони розкрива́ють, говорять: „Ага, ага! Наші очі це бачили!“
22 Thou hast seen, O Jehovah, Be not silent, O Lord — be not far from me,
Ти бачив це, Господи, — не помовчи́ ж, Господи, — не віддаляйся від мене!
23 Stir up, and wake to my judgment, My God, and my Lord, to my plea.
Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на супере́чку мою,
24 Judge me according to Thy righteousness, O Jehovah my God, And they do not rejoice over me.
розсуди Ти мене по Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
25 They do not say in their heart, 'Aha, our desire.' They do not say, 'We swallowed him up.'
нехай не говорять у серці своїм: „Ага, — його маємо ми“, хай не кажуть вони: „Ми його проковтну́ли“.
26 They are ashamed and confounded together, Who are rejoicing at my evil. They put on shame and confusion, Who are magnifying themselves against me.
Нехай посоромляться та застидаються ра́зом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в га́ньбу, хто рота свого розкриває на мене!
27 They sing and rejoice, who are desiring my righteousness, And they say continually, 'Jehovah is magnified, Who is desiring the peace of His servant.'
Хай співають та звесе ляються ті, хто бажає мені правоти́, і нехай кажуть за́вжди: „Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!“
28 And my tongue uttereth Thy righteousness, All the day Thy praise!
А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!
