Psalms 35
1 By David. Strive, Jehovah, with my strivers, fight with my fighters,
Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!
2 Take hold of shield and buckler, and rise for my help,
Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!
3 And draw out spear and lance, To meet my pursuers. Say to my soul, 'Thy salvation I [am].'
Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»
4 They are ashamed and blush, those seeking my soul, Turned backward and confounded, Those devising my evil.
Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.
5 They are as chaff before wind, And a messenger of Jehovah driving away.
Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.
6 Their way is darkness and slipperiness, And a messenger of Jehovah their pursuer.
Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.
7 For without cause they hid for me their netpit, Without cause they digged for my soul.
За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.
8 Meet him doth desolation — he knoweth not, And his net that he hid catcheth him, For desolation he falleth into it.
Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.
9 And my soul is joyful in Jehovah, It rejoiceth in His salvation.
А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.
10 All my bones say, 'Jehovah, who is like Thee, Delivering the poor from the stronger than he, And the poor and needy from his plunderer.'
Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».
11 Violent witnesses rise up, That which I have not known they ask me.
Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.
12 They pay me evil for good, bereaving my soul,
Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.
13 And I — in their sickness my clothing [is] sackcloth, I have humbled with fastings my soul, And my prayer unto my bosom returneth.
Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].
14 As [if] a friend, as [if] my brother, I walked habitually, As a mourner for a mother, Mourning I have bowed down.
Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.
15 And — in my halting they have rejoiced, And have been gathered together, Gathered against me were the smiters, And I have not known, They have rent, and they have not ceased;
А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.
16 With profane ones, mockers in feasts, Gnashing against me their teeth.
Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.
17 Lord, how long dost thou behold? Keep back my soul from their desolations, From young lions my only one.
Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!
18 I thank Thee in a great assembly, Among a mighty people I praise Thee.
Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.
19 Mine enemies rejoice not over me [with] falsehood, Those hating me without cause wink the eye.
Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.
20 For they speak not peace, And against the quiet of the land, Deceitful words they devise,
Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.
21 And they enlarge against me their mouth, They said, 'Aha, aha, our eye hath seen.'
Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»
22 Thou hast seen, O Jehovah, Be not silent, O Lord — be not far from me,
[Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!
23 Stir up, and wake to my judgment, My God, and my Lord, to my plea.
Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!
24 Judge me according to Thy righteousness, O Jehovah my God, And they do not rejoice over me.
Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.
25 They do not say in their heart, 'Aha, our desire.' They do not say, 'We swallowed him up.'
Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»
26 They are ashamed and confounded together, Who are rejoicing at my evil. They put on shame and confusion, Who are magnifying themselves against me.
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.
27 They sing and rejoice, who are desiring my righteousness, And they say continually, 'Jehovah is magnified, Who is desiring the peace of His servant.'
Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»
28 And my tongue uttereth Thy righteousness, All the day Thy praise!
Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!
