Psalms 22
1 To the Overseer, on 'The Hind of the Morning.' — A Psalm of David. My God, my God, why hast Thou forsaken me? Far from my salvation, The words of my roaring?
Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
2 My God, I call by day, and Thou answerest not, And by night, and there is no silence to me.
Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
3 And Thou [art] holy, Sitting — the Praise of Israel.
Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
4 In Thee did our fathers trust — they trusted, And Thou dost deliver them.
На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
5 Unto Thee they cried, and were delivered, In Thee they trusted, and were not ashamed.
До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
6 And I [am] a worm, and no man, A reproach of man, and despised of the people.
А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
7 All beholding me do mock at me, They make free with the lip — shake the head,
Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
8 'Roll unto Jehovah, He doth deliver him, He doth deliver him, for he delighted in him.'
„Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
9 For thou [art] He bringing me forth from the womb, Causing me to trust, On the breasts of my mother.
Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
10 On Thee I have been cast from the womb, From the belly of my mother Thou [art] my God.
На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
11 Be not far from me, For adversity is near, for there is no helper.
Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
12 Many bulls have surrounded me, Mighty ones of Bashan have compassed me,
Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
13 They have opened against me their mouth, A lion tearing and roaring.
на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!
14 As waters I have been poured out, And separated themselves have all my bones, My heart hath been like wax, It is melted in the midst of my bowels.
Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.
15 Dried up as an earthen vessel is my power, And my tongue is cleaving to my jaws.
Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.
16 And to the dust of death thou appointest me, For surrounded me have dogs, A company of evil doers have compassed me, Piercing my hands and my feet.
Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.
17 I count all my bones — they look expectingly, They look upon me,
Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!
18 They apportion my garments to themselves, And for my clothing they cause a lot to fall.
Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.
19 And Thou, O Jehovah, be not far off, O my strength, to help me haste.
А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!
20 Deliver from the sword my soul, From the paw of a dog mine only one.
Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!
21 Save me from the mouth of a lion: — And — from the horns of the high places Thou hast answered me!
Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.
22 I declare Thy name to my brethren, In the midst of the assembly I praise Thee.
Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!
23 Ye who fear Jehovah, praise ye Him, All the seed of Jacob, honour ye Him, And be afraid of Him, all ye seed of Israel.
Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
24 For He hath not despised, nor abominated, The affliction of the afflicted, Nor hath He hidden His face from him, And in his crying unto Him He heareth.
бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!
25 Of Thee my praise [is] in the great assembly. My vows I complete before His fearers.
Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
26 The humble do eat and are satisfied, Praise Jehovah do those seeking Him, Your heart doth live for ever.
будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
27 Remember and return unto Jehovah, Do all ends of the earth, And before Thee bow themselves, Do all families of the nations,
Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,
28 For to Jehovah [is] the kingdom, And He is ruling among nations.
бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!
29 And the fat ones of earth have eaten, And they bow themselves, Before Him bow do all going down to dust, And he [who] hath not revived his soul.
Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!
30 A seed doth serve Him, It is declared of the Lord to the generation.
Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.
31 They come and declare His righteousness, To a people that is borne, that He hath made!
При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!
