Psalms 22
1 To the Overseer, on 'The Hind of the Morning.' — A Psalm of David. My God, my God, why hast Thou forsaken me? Far from my salvation, The words of my roaring?
Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
2 My God, I call by day, and Thou answerest not, And by night, and there is no silence to me.
Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
3 And Thou [art] holy, Sitting — the Praise of Israel.
Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
4 In Thee did our fathers trust — they trusted, And Thou dost deliver them.
На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
5 Unto Thee they cried, and were delivered, In Thee they trusted, and were not ashamed.
До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
6 And I [am] a worm, and no man, A reproach of man, and despised of the people.
Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
7 All beholding me do mock at me, They make free with the lip — shake the head,
Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
8 'Roll unto Jehovah, He doth deliver him, He doth deliver him, for he delighted in him.'
«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
9 For thou [art] He bringing me forth from the womb, Causing me to trust, On the breasts of my mother.
Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
10 On Thee I have been cast from the womb, From the belly of my mother Thou [art] my God.
На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
11 Be not far from me, For adversity is near, for there is no helper.
Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
12 Many bulls have surrounded me, Mighty ones of Bashan have compassed me,
Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
13 They have opened against me their mouth, A lion tearing and roaring.
Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
14 As waters I have been poured out, And separated themselves have all my bones, My heart hath been like wax, It is melted in the midst of my bowels.
Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
15 Dried up as an earthen vessel is my power, And my tongue is cleaving to my jaws.
Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
16 And to the dust of death thou appointest me, For surrounded me have dogs, A company of evil doers have compassed me, Piercing my hands and my feet.
Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
17 I count all my bones — they look expectingly, They look upon me,
Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
18 They apportion my garments to themselves, And for my clothing they cause a lot to fall.
Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
19 And Thou, O Jehovah, be not far off, O my strength, to help me haste.
А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
20 Deliver from the sword my soul, From the paw of a dog mine only one.
Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
21 Save me from the mouth of a lion: — And — from the horns of the high places Thou hast answered me!
Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
22 I declare Thy name to my brethren, In the midst of the assembly I praise Thee.
Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
23 Ye who fear Jehovah, praise ye Him, All the seed of Jacob, honour ye Him, And be afraid of Him, all ye seed of Israel.
Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
24 For He hath not despised, nor abominated, The affliction of the afflicted, Nor hath He hidden His face from him, And in his crying unto Him He heareth.
Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
25 Of Thee my praise [is] in the great assembly. My vows I complete before His fearers.
Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
26 The humble do eat and are satisfied, Praise Jehovah do those seeking Him, Your heart doth live for ever.
Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
27 Remember and return unto Jehovah, Do all ends of the earth, And before Thee bow themselves, Do all families of the nations,
Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
28 For to Jehovah [is] the kingdom, And He is ruling among nations.
Бо Господеві належить царство, Він править народами.
29 And the fat ones of earth have eaten, And they bow themselves, Before Him bow do all going down to dust, And he [who] hath not revived his soul.
Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
30 A seed doth serve Him, It is declared of the Lord to the generation.
Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
31 They come and declare His righteousness, To a people that is borne, that He hath made!
Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
