< Psalms 2 >
1 Why have nations tumultuously assembled? And do peoples meditate vanity?
Чому бентежаться народи і племена задумують марне?
2 Station themselves do kings of the earth, And princes have been united together, Against Jehovah, and against His Messiah:
Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця.
3 'Let us draw off Their cords, And cast from us Their thick bands.'
«Розірвемо їхні кайдани, – [кажуть вони], – скинемо їхні пута!»
4 He who is sitting in the heavens doth laugh, The Lord doth mock at them.
Той, Хто сидить на небесах, сміється, Володар глузує з них.
5 Then doth He speak unto them in His anger, And in His wrath He doth trouble them:
Тоді Він промовить до них у гніві Своєму і полум’ям [люті] Своєї настрашить їх:
6 'And I — I have anointed My King, Upon Zion — My holy hill.'
«Ось Я поставив царя Мого над Сіоном, Моєю святою горою».
7 I declare concerning a statute: Jehovah said unto me, 'My Son Thou [art], I to-day have brought thee forth.
Сповіщу-но я постанову Господню: Він промовив до мене: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.
8 Ask of Me and I give nations — thy inheritance, And thy possession — the ends of earth.
Проси в Мене – і Я дам Тобі народи у спадок, і володіння Твоє – аж до країв землі.
9 Thou dost rule them with a sceptre of iron, As a vessel of a potter Thou dost crush them.'
Ти уразиш їх жезлом залізним, як посуд, [виріб] гончаря, розіб’єш їх».
10 And now, O kings, act wisely, Be instructed, O judges of earth,
Отже, царі, схаменіться, отямтеся, судді землі!
11 Serve ye Jehovah with fear, And rejoice with trembling.
Служіть Господеві зі страхом і радійте з тремтінням.
12 Kiss the Chosen One, lest He be angry, And ye lose the way, When His anger burneth but a little, O the happiness of all trusting in Him!
Цілуйте Сина, щоб Він не розгнівався і щоб ви не загинули на своєму шляху, бо гнів Його спалахне вмить. Блаженні ті, хто на Нього надію покладає!