Psalms 144
1 By David. Blessed [is] Jehovah my rock, who is teaching My hands for war, my fingers for battle.
Давидів.
2 My kind one, and my bulwark, My tower, and my deliverer, My shield, and in whom I have trusted, Who is subduing my people under me!
Він моє милосердя й тверди́ня моя, форте́ця моя та моя охоро́на мені, Він мій щит, і я до Нього вдаю́ся, Він мій наро́д підбиває під мене!
3 Jehovah, what [is] man that Thou knowest him? Son of man, that Thou esteemest him?
Господи, що́ то люди́на, що знаєш її, що́ то син лю́дський, що зважаєш на нього?
4 Man to vanity hath been like, His days [are] as a shadow passing by.
Люди́на стала до па́ри поді́бна, її дні — як та тінь промину́ща!
5 Jehovah, incline Thy heavens and come down, Strike against mountains, and they smoke.
Господи, нахили Своє небо, — й зійди́, доторкни́ся до гір, — і вони задиму́ють!
6 Send forth lightning, and scatter them, Send forth Thine arrows, and trouble them,
Заблищи́ блискави́цею, й їх розпоро́ш, пошли Свої стрі́ли, і їх побенте́ж!
7 Send forth Thy hand from on high, Free me, and deliver me from many waters, From the hand of sons of a stranger,
Пошли з висоти́ Свою руку, й мене поряту́й, і визволь мене з вод великих, від руки чужинці́в,
8 Because their mouth hath spoken vanity, And their right hand [is] a right hand of falsehood.
що їхні уста́ промовляють неправду, а їхня прави́ця — прави́ця зрадли́ва!
9 O God, a new song I sing to Thee, On a psaltery of ten strings I sing praise to Thee.
Боже, я пісню нову́ заспіваю Тобі, на а́рфі десятистру́нній заграю Тобі,
10 Who is giving deliverance to kings, Who is freeing David His servant from the sword of evil.
що Ти перемогу царям подає́ш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча́!
11 Free me, and deliver me From the hand of sons of a stranger, Because their mouth hath spoken vanity, And their right hand [is] a right hand of falsehood,
Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинці́в, що їхні уста́ промовляють марно́ту, а їхня прави́ця — правиця зрадли́ва,
12 Because our sons [are] as plants, Becoming great in their youth, Our daughters as hewn stones, Polished — the likeness of a palace,
щоб були́ сини наші, немов саджанці́, ви́плекані в їхній мо́лодості, наші до́чки — немов ті нарі́жні стовпи́, ви́тесані на окра́су палати!
13 Our garners [are] full, bringing out from kind to kind, Our flocks are bringing forth thousands, Ten thousands in our out-places,
Повні наші комо́ри, — вони видають найрізні́ше, ко́тяться тисячами наші ві́вці та ко́зи, десятками тисяч по наших подві́р'ях розпло́джуються!
14 Our oxen are carrying, there is no breach, And there is no outgoing, And there is no crying in our broad places.
Ситі наші бики́, немає приго́д і немає хворо́би, і на ву́лицях наших нема наріка́нь!
15 O the happiness of the people that is thus, O the happiness of the people whose God [is] Jehovah!
Блаженний наро́д, що йому так веде́ться, блаженний наро́д, що Господь — йому Бог!
