Psalms 109
1 To the Overseer. — A Psalm of David. O God of my praise, be not silent,
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 For the mouth of wickedness, and the mouth of deceit, Against me they have opened, They have spoken with me — A tongue of falsehood, and words of hatred!
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
3 They have compassed me about, And they fight me without cause.
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 For my love they oppose me, and I — prayer!
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
5 And they set against me evil for good, And hatred for my love.
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
6 Appoint Thou over him the wicked, And an adversary standeth at his right hand.
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
7 In his being judged, he goeth forth wicked, And his prayer is for sin.
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 His days are few, his oversight another taketh,
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
9 His sons are fatherless, and his wife a widow.
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
10 And wander continually do his sons, Yea, they have begged, And have sought out of their dry places.
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 An exactor layeth a snare for all that he hath, And strangers spoil his labour.
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
12 He hath none to extend kindness, Nor is there one showing favour to his orphans.
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
13 His posterity is for cutting off, In another generation is their name blotted out.
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
14 The iniquity of his fathers Is remembered unto Jehovah, And the sin of his mother is not blotted out.
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 They are before Jehovah continually, And He cutteth off from earth their memorial.
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 Because that he hath not remembered to do kindness, And pursueth the poor man and needy, And the smitten of heart — to slay,
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 And he loveth reviling, and it meeteth him, And he hath not delighted in blessing, And it is far from him.
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 And he putteth on reviling as his robe, And it cometh in as water into his midst, And as oil into his bones.
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
19 It is to him as apparel — he covereth himself, And for a continual girdle he girdeth it on.
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
20 This [is] the wage of mine accusers from Jehovah, And of those speaking evil against my soul.
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 And Thou, O Jehovah Lord, Deal with me for Thy name's sake, Because Thy kindness [is] good, deliver me.
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
22 For I [am] poor and needy, And my heart hath been pierced in my midst.
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
23 As a shadow when it is stretched out I have gone, I have been driven away as a locust.
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
24 My knees have been feeble from fasting, And my flesh hath failed of fatness.
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
25 And I — I have been a reproach to them, They see me, they shake their head.
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
26 Help me, O Jehovah my God, Save me, according to Thy kindness.
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 And they know that this [is] Thy hand, Thou, O Jehovah, Thou hast done it.
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 They revile, and Thou dost bless, They have risen, and are ashamed, And Thy servant doth rejoice.
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
29 Mine accusers put on blushing, and are covered, As an upper robe [is] their shame.
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 I thank Jehovah greatly with my mouth, And in the midst of many I praise Him,
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
31 For He standeth at the right hand of the needy, To save from those judging his soul.
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
