Psalms 109
1 To the Overseer. — A Psalm of David. O God of my praise, be not silent,
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 For the mouth of wickedness, and the mouth of deceit, Against me they have opened, They have spoken with me — A tongue of falsehood, and words of hatred!
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 They have compassed me about, And they fight me without cause.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 For my love they oppose me, and I — prayer!
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 And they set against me evil for good, And hatred for my love.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Appoint Thou over him the wicked, And an adversary standeth at his right hand.
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 In his being judged, he goeth forth wicked, And his prayer is for sin.
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 His days are few, his oversight another taketh,
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 His sons are fatherless, and his wife a widow.
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 And wander continually do his sons, Yea, they have begged, And have sought out of their dry places.
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 An exactor layeth a snare for all that he hath, And strangers spoil his labour.
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 He hath none to extend kindness, Nor is there one showing favour to his orphans.
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 His posterity is for cutting off, In another generation is their name blotted out.
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 The iniquity of his fathers Is remembered unto Jehovah, And the sin of his mother is not blotted out.
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 They are before Jehovah continually, And He cutteth off from earth their memorial.
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 Because that he hath not remembered to do kindness, And pursueth the poor man and needy, And the smitten of heart — to slay,
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 And he loveth reviling, and it meeteth him, And he hath not delighted in blessing, And it is far from him.
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 And he putteth on reviling as his robe, And it cometh in as water into his midst, And as oil into his bones.
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 It is to him as apparel — he covereth himself, And for a continual girdle he girdeth it on.
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 This [is] the wage of mine accusers from Jehovah, And of those speaking evil against my soul.
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 And Thou, O Jehovah Lord, Deal with me for Thy name's sake, Because Thy kindness [is] good, deliver me.
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 For I [am] poor and needy, And my heart hath been pierced in my midst.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 As a shadow when it is stretched out I have gone, I have been driven away as a locust.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 My knees have been feeble from fasting, And my flesh hath failed of fatness.
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 And I — I have been a reproach to them, They see me, they shake their head.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Help me, O Jehovah my God, Save me, according to Thy kindness.
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 And they know that this [is] Thy hand, Thou, O Jehovah, Thou hast done it.
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 They revile, and Thou dost bless, They have risen, and are ashamed, And Thy servant doth rejoice.
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Mine accusers put on blushing, and are covered, As an upper robe [is] their shame.
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 I thank Jehovah greatly with my mouth, And in the midst of many I praise Him,
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 For He standeth at the right hand of the needy, To save from those judging his soul.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
