Psalms 106
1 Praise ye Jah, give thanks to Jehovah, For good, for to the age, [is] His kindness.
Алілу́я!
2 Who doth utter the mighty acts of Jehovah? Soundeth all His praise?
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
3 O the happiness of those keeping judgment, Doing righteousness at all times.
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
4 Remember me, O Jehovah, With the favour of Thy people, Look after me in Thy salvation.
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
5 To look on the good of Thy chosen ones, To rejoice in the joy of Thy nation, To boast myself with Thine inheritance.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
6 We have sinned with our fathers, We have done perversely, we have done wickedly.
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
7 Our fathers in Egypt, Have not considered wisely Thy wonders, They have not remembered The abundance of Thy kind acts, And provoke by the sea, at the sea of Suph.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
8 And He saveth them for His name's sake, To make known His might,
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9 And rebuketh the sea of Suph, and it is dried up, And causeth them to go Through depths as a wilderness.
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
10 And He saveth them from the hand Of him who is hating, And redeemeth them from the hand of the enemy.
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
11 And waters cover their adversaries, One of them hath not been left.
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
12 And they believe in His words, they sing His praise,
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
13 They have hasted — forgotten His works, They have not waited for His counsel.
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
14 And they lust greatly in a wilderness, And try God in a desert.
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 And He giveth to them their request, And sendeth leanness into their soul.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
16 And they are envious of Moses in the camp, Of Aaron, Jehovah's holy one.
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
17 Earth openeth, and swalloweth up Dathan, And covereth over the company of Abiram.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
18 And fire burneth among their company, A flame setteth on fire the wicked.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
19 They make a calf in Horeb, And bow themselves to a molten image,
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 And change their Honour Into the form of an ox eating herbs.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
21 They have forgotten God their saviour, The doer of great things in Egypt,
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 Of wonderful things in the land of Ham, Of fearful things by the sea of Suph.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
23 And He saith to destroy them, Unless Moses, His chosen one, Had stood in the breach before Him, To turn back His wrath from destroying.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 And they kick against the desirable land, They have not given credence to His word.
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
25 And they murmur in their tents, They have not hearkened to the voice of Jehovah.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 And He lifteth up His hand to them, To cause them to fall in a wilderness,
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
27 And to cause their seed to fall among nations, And to scatter them through lands.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 And they are coupled to Baal-Peor, And eat the sacrifices of the dead,
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
29 And they provoke to anger by their actions, And a plague breaketh forth upon them,
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
30 And Phinehas standeth, and executeth judgment, And the plague is restrained,
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
31 And it is reckoned to him to righteousness, To all generations — unto the age.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 And they cause wrath by the waters of Meribah, And it is evil to Moses for their sakes,
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
33 For they have provoked his spirit, And he speaketh wrongfully with his lips.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 They have not destroyed the peoples, As Jehovah had said to them,
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
35 And mix themselves among nations, and learn their works,
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
36 And serve their idols, And they are to them for a snare.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
37 And they sacrifice their sons And their daughters to destroyers,
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
38 And they shed innocent blood — Blood of their sons and of their daughters, Whom they have sacrificed to idols of Canaan, And the land is profaned with blood.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 And they are defiled with their works, And commit whoredom in their habitual doings.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
40 And the anger of Jehovah Is kindled against His people, And He doth abominate His inheritance.
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
41 And giveth them into the hand of nations, And those hating them rule over them,
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
42 And their enemies oppress them, And they are humbled under their hand.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
43 Many times He doth deliver them, And they rebel in their counsel, And they are brought low in their iniquity.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
44 And He looketh on their distress When He heareth their cry,
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
45 And remembereth for them His covenant, And is comforted, According to the abundance of His kindness.
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 And He appointeth them for mercies Before all their captors.
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
47 Save us, O Jehovah our God, and gather us from the nations, To give thanks to Thy holy name, To glory in Thy praise.
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
48 Blessed [is] Jehovah, God of Israel, From the age even unto the age. And all the people said, 'Amen, praise Jah!'
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
