Psalms 104
1 Bless, O my soul, Jehovah! Jehovah, my God, Thou hast been very great, Honour and majesty Thou hast put on.
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич.
2 Covering himself [with] light as a garment, Stretching out the heavens as a curtain,
Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало;
3 Who is laying the beam of His upper chambers in the waters, Who is making thick clouds His chariot, Who is walking on wings of wind,
закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею, крокує на крилах вітру.
4 Making His messengers — the winds, His ministers — the flaming fire.
Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полум’я вогню.
5 He hath founded earth on its bases, It is not moved to the age and for ever.
Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків!
6 The abyss! as with clothing Thou hast covered it, Above hills do waters stand.
Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води,
7 From Thy rebuke they flee, From the voice of Thy thunder haste away.
[та] від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки.
8 They go up hills — they go down valleys, Unto a place Thou hast founded for them.
Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них.
9 A border Thou hast set, they pass not over, They turn not back to cover the earth.
Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі.
10 Who is sending forth fountains in valleys, Between hills they go on.
Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони,
11 They water every beast of the field, Wild asses break their thirst.
напувають усіх звірів польових; [там] втамовують свою спрагу дикі віслюки.
12 By them the fowl of the heavens doth dwell, From between the branches They give forth the voice.
При [водах] тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос.
13 Watering hills from His upper chambers, From the fruit of Thy works is the earth satisfied.
Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля.
14 Causing grass to spring up for cattle, And herb for the service of man, To bring forth bread from the earth,
Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини, щоб вивести їжу із землі,
15 And wine — it rejoiceth the heart of man, To cause the face to shine from oil, And bread — the heart of man it supporteth.
і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини.
16 Satisfied [are] the trees of Jehovah, Cedars of Lebanon that He hath planted,
Насичуються дерева Господні, кедри ліванські, які Він насадив.
17 Where birds do make nests, The stork — the firs [are] her house.
Там птахи в’ють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах.
18 The high hills [are] for wild goats, Rocks [are] a refuge for conies,
Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів.
19 He made the moon for seasons, The sun hath known his place of entrance.
Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити.
20 Thou settest darkness, and it is night, In it doth every beast of the forest creep.
Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові.
21 The young lions are roaring for prey, And to seek from God their food.
Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу.
22 The sun riseth, they are gathered, And in their dens they crouch.
Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво.
23 Man goeth forth to his work, And to his service — till evening.
Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора.
24 How many have been Thy works, O Jehovah, All of them in wisdom Thou hast made, Full is the earth of thy possessions.
Які численні діяння Твої, Господи! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми.
25 This, the sea, great and broad of sides, There [are] moving things — innumerable, Living creatures — small with great.
Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі.
26 There do ships go: leviathan, That Thou hast formed to play in it.
Там ходять кораблі, там цей Левіятан, якого Ти створив, щоб бавився він у морі.
27 All of them unto Thee do look, To give their food in its season.
Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно.
28 Thou dost give to them — they gather, Thou dost open Thy hand — they [are] satisfied [with] good.
Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом.
29 Thou hidest Thy face — they are troubled, Thou gatherest their spirit — they expire, And unto their dust they turn back.
Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох [земний].
30 Thou sendest out Thy Spirit, they are created, And Thou renewest the face of the ground.
Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі.
31 The honour of Jehovah is to the age, Jehovah rejoiceth in His works,
Нехай буде слава Господня навіки, нехай радіє Господь діянням Своїм!
32 Who is looking to earth, and it trembleth, He cometh against hills, and they smoke.
Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять.
33 I sing to Jehovah during my life, I sing praise to my God while I exist.
Я співатиму Господеві[усе] життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую.
34 Sweet is my meditation on Him, I — I do rejoice in Jehovah.
Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в Господі.
35 Consumed are sinners from the earth, And the wicked are no more. Bless, O my soul, Jehovah. Praise ye Jehovah!
Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
