Proverbs 24
1 Be not envious of evil men, And desire not to be with them.
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 For destruction doth their heart meditate, And perverseness do their lips speak.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 By wisdom is a house builded, And by understanding it establisheth itself.
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 And by knowledge the inner parts are filled, [With] all precious and pleasant wealth.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 Mighty [is] the wise in strength, And a man of knowledge is strengthening power,
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 For by plans thou makest for thyself war, And deliverance [is] in a multitude of counsellors.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 Wisdom [is] high for a fool, In the gate he openeth not his mouth.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 Whoso is devising to do evil, Him they call a master of wicked thoughts.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 The thought of folly [is] sin, And an abomination to man [is] a scorner.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 Thou hast shewed thyself weak in a day of adversity, Straitened is thy power,
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 If [from] delivering those taken to death, And those slipping to the slaughter — thou keepest back.
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 When thou sayest, 'Lo, we knew not this.' Is not the Ponderer of hearts He who understandeth? And the Keeper of thy soul He who knoweth? And He hath rendered to man according to his work.
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Eat my son, honey that [is] good, And the honeycomb — sweet to thy palate.
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 So [is] the knowledge of wisdom to thy soul, If thou hast found that there is a posterity And thy hope is not cut off.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Lay not wait, O wicked one, At the habitation of the righteous. Do not spoil his resting-place.
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 For seven [times] doth the righteous fall and rise, And the wicked stumble in evil.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 In the falling of thine enemy rejoice not, And in his stumbling let not thy heart be joyful,
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 Lest Jehovah see, and [it be] evil in His eyes, And He hath turned from off him His anger.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Fret not thyself at evil doers, Be not envious at the wicked,
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 For there is not a posterity to the evil, The lamp of the wicked is extinguished.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 Fear Jehovah, my son, and the king, With changers mix not up thyself,
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 For suddenly doth their calamity rise, And the ruin of them both — who knoweth!
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 These also are for the wise: — To discern faces in judgment is not good.
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 Whoso is saying to the wicked, 'Thou [art] righteous,' Peoples execrate him — nations abhor him.
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 And to those reproving it is pleasant, And on them cometh a good blessing.
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Lips he kisseth who is returning straightforward words.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Prepare in an out-place thy work, And make it ready in the field — go afterwards, Then thou hast built thy house.
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Be not a witness for nought against thy neighbour, Or thou hast enticed with thy lips.
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Say not, 'As he did to me, so I do to him, I render to each according to his work.'
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 Near the field of a slothful man I passed by, And near the vineyard of a man lacking heart.
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 And lo, it hath gone up — all of it — thorns! Covered its face have nettles, And its stone wall hath been broken down.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 And I see — I — I do set my heart, I have seen — I have received instruction,
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 A little sleep — a little slumber — A little folding of the hands to lie down.
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 And thy poverty hath come [as] a traveller, And thy want as an armed man!
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
