Proverbs 22
1 A name is chosen rather than much wealth, Than silver and than gold — good grace.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 Rich and poor have met together, The Maker of them all [is] Jehovah.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 The prudent hath seen the evil, and is hidden, And the simple have passed on, and are punished.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 The end of humility [is] the fear of Jehovah, Riches, and honour, and life.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Thorns — snares [are] in the way of the perverse, Whoso is keeping his soul is far from them.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Give instruction to a youth about his way, Even when he is old he turneth not from it.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 The rich over the poor ruleth, And a servant [is] the borrower to the lender.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 Whoso is sowing perverseness reapeth sorrow, And the rod of his anger weareth out.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 The good of eye — he is blessed, For he hath given of his bread to the poor.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Cast out a scorner — and contention goeth out, And strife and shame cease.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 Whoso is loving cleanness of heart, Grace [are] his lips, a king [is] his friend.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 The eyes of Jehovah have kept knowledge, And He overthroweth the words of the treacherous.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 The slothful hath said, 'A lion [is] without, In the midst of the broad places I am slain.'
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 A deep pit [is] the mouth of strange women, The abhorred of Jehovah falleth there.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 Folly is bound up in the heart of a youth, The rod of chastisement putteth it far from him.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 He is oppressing the poor to multiply to him, He is giving to the rich — only to want.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Incline thine ear, and hear words of the wise, And thy heart set to my knowledge,
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 For they are pleasant when thou dost keep them in thy heart, They are prepared together for thy lips.
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 That thy trust may be in Jehovah, I caused thee to know to-day, even thou.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Have I not written to thee three times With counsels and knowledge?
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 To cause thee to know the certainty of sayings of truth, To return sayings of truth to those sending thee.
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Rob not the poor because he [is] poor, And bruise not the afflicted in the gate.
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 For Jehovah pleadeth their cause, And hath spoiled the soul of their spoilers.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Shew not thyself friendly with an angry man, And with a man of fury go not in,
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 Lest thou learn his paths, And have received a snare to thy soul.
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Be not thou among those striking hands, Among sureties [for] burdens.
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 If thou hast nothing to pay, Why doth he take thy bed from under thee?
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Remove not a border of olden times, That thy fathers have made.
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Hast thou seen a man speedy in his business? Before kings he doth station himself, He stations not himself before obscure men!
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
