Proverbs 18
1 For [an object of] desire he who is separated doth seek, With all wisdom he intermeddleth.
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 A fool delighteth not in understanding, But — in uncovering his heart.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 With the coming of the wicked come also hath contempt, And with shame — reproach.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 Deep waters [are] the words of a man's mouth, The fountain of wisdom [is] a flowing brook.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 Acceptance of the face of the wicked [is] not good, To turn aside the righteous in judgment.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 The lips of a fool enter into strife, And his mouth for stripes calleth.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 The mouth of a fool [is] ruin to him, And his lips [are] the snare of his soul.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 The words of a tale-bearer [are] as self-inflicted wounds, And they have gone down [to] the inner parts of the heart.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 He also that is remiss in his work, A brother he [is] to a destroyer.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 A tower of strength [is] the name of Jehovah, Into it the righteous runneth, and is set on high.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 The wealth of the rich [is] the city of his strength, And as a wall set on high in his own imagination.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Before destruction the heart of man is high, And before honour [is] humility.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 Whoso is answering a matter before he heareth, Folly it is to him and shame.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 The spirit of a man sustaineth his sickness, And a smitten spirit who doth bear?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 The heart of the intelligent getteth knowledge, And the ear of the wise seeketh knowledge.
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 The gift of a man maketh room for him, And before the great it leadeth him.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 Righteous [is] the first in his own cause, His neighbour cometh and hath searched him.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 The lot causeth contentions to cease, And between the mighty it separateth.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 A brother transgressed against is as a strong city, And contentions as the bar of a palace.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 From the fruit of a man's mouth is his belly satisfied, [From the] increase of his lips he is satisfied.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 Death and life [are] in the power of the tongue, And those loving it eat its fruit.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 [Whoso] hath found a wife hath found good, And bringeth out good-will from Jehovah.
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
23 [With] supplications doth the poor speak, And the rich answereth fierce things.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
24 A man with friends [is] to show himself friendly, And there is a lover adhering more than a brother!
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
