Proverbs 12
1 Whoso is loving instruction, is loving knowledge, And whoso is hating reproof [is] brutish.
Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
2 The good bringeth forth favour from Jehovah, And the man of wicked devices He condemneth.
Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
3 A man is not established by wickedness, And the root of the righteous is not moved.
Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
4 A virtuous woman [is] a crown to her husband, And as rottenness in his bones [is] one causing shame.
Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
5 The thoughts of the righteous [are] justice, The counsels of the wicked — deceit.
Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
6 The words of the wicked [are]: 'Lay wait for blood,' And the mouth of the upright delivereth them.
Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 Overthrow the wicked, and they are not, And the house of the righteous standeth.
Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 According to his wisdom is a man praised, And the perverted of heart becometh despised.
Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
9 Better [is] the lightly esteemed who hath a servant, Than the self-honoured who lacketh bread.
Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
10 The righteous knoweth the life of his beast, And the mercies of the wicked [are] cruel.
Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 Whoso is tilling the ground is satisfied [with] bread, And whoso is pursuing vanities is lacking heart,
Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
12 The wicked hath desired the net of evil doers, And the root of the righteous giveth.
Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
13 In transgression of the lips [is] the snare of the wicked, And the righteous goeth out from distress.
Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
14 From the fruit of the mouth [is] one satisfied [with] good, And the deed of man's hands returneth to him.
Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
15 The way of a fool [is] right in his own eyes, And whoso is hearkening to counsel [is] wise.
Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
16 The fool — in a day is his anger known, And the prudent is covering shame.
Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
17 Whoso uttereth faithfulness declareth righteousness, And a false witness — deceit.
Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
18 A rash speaker is like piercings of a sword, And the tongue of the wise is healing.
Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
19 The lip of truth is established for ever, And for a moment — a tongue of falsehood.
Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
20 Deceit [is] in the heart of those devising evil, And to those counselling peace [is] joy.
В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
21 No iniquity is desired by the righteous, And the wicked have been full of evil.
Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
22 An abomination to Jehovah [are] lying lips, And stedfast doers [are] his delight.
Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
23 A prudent man is concealing knowledge, And the heart of fools proclaimeth folly.
Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
24 The hand of the diligent ruleth, And slothfulness becometh tributary.
Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
25 Sorrow in the heart of a man boweth down, And a good word maketh him glad.
Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
26 The righteous searcheth his companion, And the way of the wicked causeth them to err.
Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
27 The slothful roasteth not his hunting, And the wealth of a diligent man is precious.
Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
28 In the path of righteousness [is] life, And in the way of [that] path [is] no death!
В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
