Matthew 22
1 And Jesus answering, again spake to them in similes, saying,
Ісус у відповідь продовжив говорити притчами:
2 'The reign of the heavens was likened to a man, a king, who made marriage-feasts for his son,
―Царство Небесне подібне до Царя, який приготував весілля для свого сина.
3 and he sent forth his servants to call those having been called to the marriage-feasts, and they were not willing to come.
Він надіслав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти.
4 'Again he sent forth other servants, saying, Say to those who have been called: Lo, my dinner I prepared, my oxen and the fatlings have been killed, and all things [are] ready, come ye to the marriage-feasts;
Тоді надіслав інших рабів сказати запрошеним: «Ось я приготував обід, моїх волів та вгодовану худобу вже забито, усе готове. Приходьте на весілля!»
5 and they, having disregarded [it], went away, the one to his own field, and the other to his merchandise;
Але вони знехтували й пішли: один – на своє поле, інший – торгувати.
6 and the rest, having laid hold on his servants, did insult and slay [them].
Інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними та вбили їх.
7 'And the king having heard, was wroth, and having sent forth his soldiers, he destroyed those murderers, and their city he set on fire;
Тоді цар обурився та надіслав своє військо, знищив тих убивць і спалив їхнє місто.
8 then saith he to his servants, The marriage-feast indeed is ready, and those called were not worthy,
І сказав своїм рабам: «Весілля вже готове, а запрошені виявились недостойними.
9 be going, then, on to the cross-ways, and as many as ye may find, call ye to the marriage-feasts.
Отже, ідіть на перехрестя доріг та запрошуйте, кого зустрінете, на весілля».
10 'And those servants, having gone forth to the ways, did gather all, as many as they found, both bad and good, and the marriage-feast apartment was filled with those reclining.
Ті раби вийшли на дороги та покликали всіх, кого зустріли, – як поганих, так і добрих; і весільна зала наповнилася гостями.
11 'And the king having come in to view those reclining, saw there a man not clothed with clothing of the marriage-feast,
Але коли цар прийшов подивитися на гостей, то побачив там чоловіка, який не був одягнений у весільний одяг.
12 and he saith to him, Comrade, how didst thou come in hither, not having clothing of the marriage-feast? and he was speechless.
І сказав йому: «Друже, як ти зайшов сюди, не маючи весільного одягу?» Проте той мовчав.
13 'Then said the king to the ministrants, Having bound his feet and hands, take him up and cast forth to the outer darkness, there shall be the weeping and the gnashing of the teeth;
Тоді Цар сказав слугам: «Зв’яжіть йому руки та ноги й викиньте до зовнішньої тьми. Там буде плач та скрегіт зубів.
14 for many are called, and few chosen.'
Адже багато покликаних, та мало обраних».
15 Then the Pharisees having gone, took counsel how they might ensnare him in words,
Тоді фарисеї пішли та радились, як спіймати Ісуса на слові.
16 and they send to him their disciples with the Herodians, saying, 'Teacher, we have known that thou art true, and the way of God in truth thou dost teach, and thou art not caring for any one, for thou dost not look to the face of men;
І надіслали до Нього своїх учнів разом з іродіанами, які запитали: ―Учителю, ми знаємо, що Ти праведний і правдиво навчаєш Божого шляху, ні на кого не зважаєш, адже не дивишся на людське обличчя.
17 tell us, therefore, what dost thou think? is it lawful to give tribute to Caesar or not?'
Отже, скажи нам, як Ти вважаєш: чи годиться платити податок Кесареві, чи ні?
18 And Jesus having known their wickedness, said, 'Why me do ye tempt, hypocrites?
Але Ісус, зрозумівши їхнє лукавство, сказав: ―Чому ви випробовуєте Мене, лицеміри?
19 show me the tribute-coin?' and they brought to him a denary;
Покажіть Мені монету для податку. Вони принесли Йому динарій.
20 and he saith to them, 'Whose [is] this image and the inscription?'
Він сказав їм: ―Чиє це зображення та напис?
21 they say to him, 'Caesar's;' then saith he to them, 'Render therefore the things of Caesar to Caesar, and the things of God to God;'
Вони відповіли: ―Кесаря! Тоді Він сказав їм: ―Тож віддайте Кесареві – Кесареве, а Богові – Боже!
22 and having heard they wondered, and having left him they went away.
Почувши це, вони здивувалися й, залишивши Його, пішли геть.
23 In that day there came near to him Sadducees, who are saying there is not a rising again, and they questioned him, saying,
Того ж дня прийшли до Нього садукеї, які кажуть, що не існує воскресіння з мертвих, і запитали Його:
24 'Teacher, Moses said, If any one may die not having children, his brother shall marry his wife, and shall raise up seed to his brother.
―Учителю, Мойсей сказав: «Якщо хтось помре, не маючи дітей, то нехай його брат одружиться з дружиною померлого та підніме нащадка своєму братові».
25 'And there were with us seven brothers, and the first having married did die, and not having seed, he left his wife to his brother;
Було ж у нас семеро братів. Перший одружився та помер, і, не маючи дітей, залишив дружину своєму братові.
26 in like manner also the second, and the third, unto the seventh,
Так само другий і третій – аж до сьомого.
27 and last of all died also the woman;
Після всіх померла й жінка.
28 therefore in the rising again, of which of the seven shall she be wife — for all had her?'
Отже, при воскресінні дружиною котрого з семи вона буде? Адже всі мали її [за дружину].
29 And Jesus answering said to them, 'Ye go astray, not knowing the Writings, nor the power of God;
Ісус у відповідь сказав їм: ―Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані сили Божої.
30 for in the rising again they do not marry, nor are they given in marriage, but are as messengers of God in heaven.
При воскресінні не одружуються й не виходять заміж, а є як ангели на небі.
31 'And concerning the rising again of the dead, did ye not read that which was spoken to you by God, saying,
А щодо воскресіння з мертвих, хіба ви не читали, що сказав вам Бог:
32 I am the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob? God is not a God of dead men, but of living.'
«Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова»? Він є Богом не мертвих, а живих!
33 And having heard, the multitudes were astonished at his teaching;
Почувши це, люди були здивовані Його вченням.
34 and the Pharisees, having heard that he did silence the Sadducees, were gathered together unto him;
Фарисеї, почувши, що Він змусив садукеїв замовкнути, зібралися разом.
35 and one of them, a lawyer, did question, tempting him, and saying,
Один із них, учитель Закону, запитав Його, випробовуючи:
36 'Teacher, which [is] the great command in the Law?'
―Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?
37 And Jesus said to him, 'Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thine understanding —
Він відповів йому: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, усією своєю душею і всім своїм розумінням!»
38 this is a first and great command;
Це перша та найбільша заповідь.
39 and the second [is] like to it, Thou shalt love thy neighbour as thyself;
А друга подібна до неї: «Люби ближнього свого, як самого себе».
40 on these — the two commands — all the law and the prophets do hang.'
На ці дві заповіді спираються весь Закон та Пророки.
41 And the Pharisees having been gathered together, Jesus did question them,
Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх:
42 saying, 'What do ye think concerning the Christ? of whom is he son?' They say to him, 'Of David.'
―Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони відповіли: ―Давидів!
43 He saith to them, 'How then doth David in the Spirit call him lord, saying,
Він сказав: ―Як же тоді Давид у Дусі називає Його Господом, коли каже:
44 The Lord said to my lord, Sit at my right hand, till I may make thine enemies thy footstool?
«Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене, доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
45 If then David doth call him lord, how is he his son?'
Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
46 And no one was able to answer him a word, nor durst any from that day question him any more.
І ніхто не міг Йому відповісти ані слова. Від того дня ніхто не наважувався запитувати Його.
