Matthew 18
1 At that hour came the disciples near to Jesus, saying, 'Who, now, is greater in the reign of the heavens?'
Того часу приступили ученики до Ісуса, кажучи: Хто більший у царстві небесному?
2 And Jesus having called near a child, did set him in the midst of them,
І, покликавши Ісус хлопятко до себе, поставив його серед них,
3 and said, 'Verily I say to you, if ye may not be turned and become as the children, ye may not enter into the reign of the heavens;
і рече: Істино глаголю вам: Коли не навернетесь, та не станете як діти, то не ввійдете в царство небесне.
4 whoever then may humble himself as this child, he is the greater in the reign of the heavens.
Оце ж, хто смирить ся, як хлопятко се, той більший у царстві небесному.
5 'And he who may receive one such child in my name, doth receive me,
І хто прийме одно таке хлопятко в імя моє, мене приймає.
6 and whoever may cause to stumble one of those little ones who are believing in me, it is better for him that a weighty millstone may be hanged upon his neck, and he may be sunk in the depth of the sea.
Хто ж зблазнить одного з сих малих, що вірують у мене, лучче йому, щоб повішено млинове жорно на шию йому, та й утоплено в глибині морській.
7 'Woe to the world from the stumbling-blocks! for there is a necessity for the stumbling-blocks to come, but woe to that man through whom the stumbling-block doth come!
Горе сьвітові від поблазней! треба бо прийти поблазням, тільки ж горе тому чоловікові, що через него поблазнь приходить!
8 'And if thy hand or thy foot doth cause thee to stumble, cut them off and cast from thee; it is good for thee to enter into the life lame or maimed, rather than having two hands or two feet, to be cast to the fire the age-during. (aiōnios g166)
Коли ж рука твоя або нога твоя блазнить тебе, відотни її, та й кинь од себе: лучче тобі ввійти в житте кривим або калїкою, нїж мавши дві руцї чи дві нозї, бути вкинутим ув огонь вічний. (aiōnios g166)
9 'And if thine eye doth cause thee to stumble, pluck it out and cast from thee; it is good for thee one-eyed to enter into the life, rather than having two eyes to be cast to the gehenna of the fire. (Geenna g1067)
І коли око твоє блазнить тебе, вирви його, та й кинь од себе: лучче тобі увійти в життє однооким, анїж мавши дві оці, бути вкинутим ув огняне пекло. (Geenna g1067)
10 'Beware! — ye may not despise one of these little ones, for I say to you, that their messengers in the heavens do always behold the face of my Father who is in the heavens,
Гледїть, щоб не погордувати одним із малих сих: глаголю бо вам: Що ангели їх на небі по всяк час бачять лице Отця мого небесного.
11 for the Son of Man did come to save the lost.
Син бо чоловічий прийшов спасати загублене.
12 'What think ye? if a man may have an hundred sheep, and there may go astray one of them, doth he not — having left the ninety-nine, having gone on the mountains — seek that which is gone astray?
Як вам здаєть ся? коли буде в якого чоловіка сотня овечок, та заблудить одна з них, чи не покине він девятьдесять і девять, та не пі йде в гори, й не шукати ме заблудної?
13 and if it may come to pass that he doth find it, verily I say to you, that he doth rejoice over it more than over the ninety-nine that have not gone astray;
І коли доведеть ся знайти її, істино глаголю вам, що веселить ся над нею більше, ніж над девятьдесять і девятьма, що не заблудили.
14 so it is not will in presence of your Father who is in the heavens, that one of these little ones may perish.
Так нема волї перед Отцем вашим, що на небі, щоб загинув один із сих малих.
15 'And if thy brother may sin against thee, go and show him his fault between thee and him alone, if he may hear thee, thou didst gain thy brother;
Коли ж погрішить проти тебе брат твій, ійди й обличи його між тобою й ним самим. Коли послухає тебе, здобув єси брата твого;
16 and if he may not hear, take with thee yet one or two, that by the mouth of two witnesses or three every word may stand.
коли ж не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб при устах двох сьвідків, або трьох, стало кожне слово.
17 'And if he may not hear them, say [it] to the assembly, and if also the assembly he may not hear, let him be to thee as the heathen man and the tax-gatherer.
Коли ж не послухає їх, скажи церкві. Коли ж і церкви не послухає, нехай буде тобі, як поганин і митник.
18 'Verily I say to you, Whatever things ye may bind upon the earth shall be having been bound in the heavens, and whatever things ye may loose on the earth shall be having been loosed in the heavens.
Істино глаголю вам: Що звяжете на землї, буде звязане на небі; а що розвяжете на землї, буде розвязане на небі.
19 'Again, I say to you, that, if two of you may agree on the earth concerning anything, whatever they may ask — it shall be done to them from my Father who is in the heavens,
Знов глаголю вам: Що коли двоє з вас згодять ся на землї про всяку річ, якої просити муть, станеть ся їм від Отця мого, що на небі.
20 for where there are two or three gathered together — to my name, there am I in the midst of them.'
Де бо двоє або троє зберуть ся в імя моє, там я посеред них.
21 Then Peter having come near to him, said, 'Sir, how often shall my brother sin against me, and I forgive him — till seven times?'
Приступивши тоді Петр до Него, рече: Господи, скільки раз грішити ме проти мене брат мій, і я прощати му йому? до семи раз?
22 Jesus saith to him, 'I do not say to thee till seven times, but till seventy times seven.
Рече йому Ісус: Не кажу тобі: До семи раз, а: До сїмдесять раз семи.
23 'Because of this was the reign of the heavens likened to a man, a king, who did will to take reckoning with his servants,
Тим же то уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що схотїв узяти перелїк од слуг своїх.
24 and he having begun to take account, there was brought near to him one debtor of a myriad of talents,
Як же почав брати, приведено йому одного, що завинив йому десять тисяч талантів.
25 and he having nothing to pay, his lord did command him to be sold, and his wife, and the children, and all, whatever he had, and payment to be made.
Як же не мав він, що віддати, звелїв пан його продати його, й жінку його, й дітей, і все що мав, та й віддати.
26 The servant then, having fallen down, was bowing to him, saying, Sir, have patience with me, and I will pay thee all;
Упавши тодї слуга, поклонив ся йому, кажучи: Пане, потерпи менї, а все тобі віддам.
27 and the lord of that servant having been moved with compassion did release him, and the debt he forgave him.
Змилосердив ся ж пан слуги того, відпустив його, й простив йому довг.
28 'And, that servant having come forth, found one of his fellow-servants who was owing him an hundred denaries, and having laid hold, he took him by the throat, saying, Pay me that which thou owest.
Слуга ж той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, що завинив йому сотню денариїв; і, вхопивши його, давив, кажучи: Віддай менї, що винен.
29 His fellow-servant then, having fallen down at his feet, was calling on him, saying, Have patience with me, and I will pay thee all;
Упавши тодї товариш його в ноги йому, благав його, кажучи: Потерпи менї, і все віддам тобі.
30 and he would not, but having gone away, he cast him into prison, till he might pay that which was owing.
Він же не схотїв, а, відійшовши; укинув його в темницю, поки віддасть довг.
31 'And his fellow-servants having seen the things that were done, were grieved exceedingly, and having come, shewed fully to their lord all the things that were done;
Бачивши ж товариші його, що сталось, жалкували вельми, й, пійшовши, сказали своєму панові все, що сталось.
32 then having called him, his lord saith to him, Evil servant! all that debt I did forgive thee, seeing thou didst call upon me,
Тодї, призвавши його пан його, рече йому: Слуго ледачий, увесь довг той простив я тобі, як благав єси мене;
33 did it not behove also thee to have dealt kindly with thy fellow-servant, as I also dealt kindly with thee?
чи не слїд було й тобі помилувати товариша твого, як і я тебе. помилував?
34 'And having been wroth, his lord delivered him to the inquisitors, till he might pay all that was owing to him;
І, розгнівившись пан його; передав його мучителям, аж поки віддасть увесь довг йому.
35 so also my heavenly Father will do to you, if ye may not forgive each one his brother from your hearts their trespasses.'
Так і Отець мій небесний робити ме вам, як не прощати мете кожен братові своєму від сердець ваших провин їх.
