Luke 1
1 Seeing that many did take in hand to set in order a narration of the matters that have been fully assured among us,
Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
2 as they did deliver to us, who from the beginning became eye-witnesses, and officers of the Word, —
у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
3 it seemed good also to me, having followed from the first after all things exactly, to write to thee in order, most noble Theophilus,
то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
4 that thou mayest know the certainty of the things wherein thou wast instructed.
щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
5 There was in the days of Herod, the king of Judea, a certain priest, by name Zacharias, of the course of Abijah, and his wife of the daughters of Aaron, and her name Elisabeth;
За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
6 and they were both righteous before God, going on in all the commands and righteousnesses of the Lord blameless,
Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
7 and they had no child, because that Elisabeth was barren, and both were advanced in their days.
У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
8 And it came to pass, in his acting as priest, in the order of his course before God,
Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
9 according to the custom of the priesthood, his lot was to make perfume, having gone into the sanctuary of the Lord,
згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
10 and all the multitude of the people were praying without, at the hour of the perfume.
Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
11 And there appeared to him a messenger of the Lord standing on the right side of the altar of the perfume,
Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
12 and Zacharias, having seen, was troubled, and fear fell on him;
Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
13 and the messenger said unto him, 'Fear not, Zacharias, for thy supplication was heard, and thy wife Elisabeth shall bear a son to thee, and thou shalt call his name John,
Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
14 and there shall be joy to thee, and gladness, and many at his birth shall joy,
Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
15 for he shall be great before the Lord, and wine and strong drink he may not drink, and of the Holy Spirit he shall be full, even from his mother's womb;
Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
16 and many of the sons of Israel he shall turn to the Lord their God,
І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
17 and he shall go before Him, in the spirit and power of Elijah, to turn hearts of fathers unto children, and disobedient ones to the wisdom of righteous ones, to make ready for the Lord, a people prepared.'
Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
18 And Zacharias said unto the messenger, 'Whereby shall I know this? for I am aged, and my wife is advanced in her days?'
Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
19 And the messenger answering said to him, 'I am Gabriel, who have been standing near before God, and I was sent to speak unto thee, and to proclaim these good news to thee,
Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
20 and lo, thou shalt be silent, and not able to speak, till the day that these things shall come to pass, because thou didst not believe my words, that shall be fulfilled in their season.'
але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
21 And the people were waiting for Zacharias, and wondering at his tarrying in the sanctuary,
Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
22 and having come out, he was not able to speak to them, and they perceived that a vision he had seen in the sanctuary, and he was beckoning to them, and did remain dumb.
Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
23 And it came to pass, when the days of his service were fulfilled, he went away to his house,
Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
24 and after those days, his wife Elisabeth conceived, and hid herself five months, saying —
Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
25 'Thus hath the Lord done to me, in days in which He looked upon [me], to take away my reproach among men.'
«Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
26 And in the sixth month was the messenger Gabriel sent by God, to a city of Galilee, the name of which [is] Nazareth,
Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
27 to a virgin, betrothed to a man, whose name [is] Joseph, of the house of David, and the name of the virgin [is] Mary.
до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
28 And the messenger having come in unto her, said, 'Hail, favoured one, the Lord [is] with thee; blessed [art] thou among women;'
Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
29 and she, having seen, was troubled at his word, and was reasoning of what kind this salutation may be.
Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
30 And the messenger said to her, 'Fear not, Mary, for thou hast found favour with God;
Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
31 and lo, thou shalt conceive in the womb, and shalt bring forth a son, and call his name Jesus;
Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
32 he shall be great, and Son of the Highest he shall be called, and the Lord God shall give him the throne of David his father,
Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
33 and he shall reign over the house of Jacob to the ages; and of his reign there shall be no end.' (aiōn g165)
Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця. (aiōn g165)
34 And Mary said unto the messenger, 'How shall this be, seeing a husband I do not know?'
Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
35 And the messenger answering said to her, 'The Holy Spirit shall come upon thee, and the power of the Highest shall overshadow thee, therefore also the holy-begotten thing shall be called Son of God;
У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
36 and lo, Elisabeth, thy kinswoman, she also hath conceived a son in her old age, and this is the sixth month to her who was called barren;
Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
37 because nothing shall be impossible with God.'
бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
38 And Mary said, 'Lo, the maid-servant of the Lord; let it be to me according to thy saying,' and the messenger went away from her.
Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
39 And Mary having arisen in those days, went to the hill-country, with haste, to a city of Judea,
Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
40 and entered into the house of Zacharias, and saluted Elisabeth.
Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
41 And it came to pass, when Elisabeth heard the salutation of Mary, the babe did leap in her womb; and Elisabeth was filled with the Holy Spirit,
Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
42 and spake out with a loud voice, and said, 'Blessed [art] thou among women, and blessed [is] the fruit of thy womb;
Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
43 and whence [is] this to me, that the mother of my Lord might come unto me?
І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
44 for, lo, when the voice of thy salutation came to my ears, leap in gladness did the babe in my womb;
Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
45 and happy [is] she who did believe, for there shall be a completion to the things spoken to her from the Lord.'
Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
46 And Mary said, 'My soul doth magnify the Lord,
І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
47 And my spirit was glad on God my Saviour,
та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
48 Because He looked on the lowliness of His maid-servant, For, lo, henceforth call me happy shall all the generations,
бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
49 For He who is mighty did to me great things, And holy [is] His name,
бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
50 And His kindness [is] to generations of generations, To those fearing Him,
Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
51 He did powerfully with His arm, He scattered abroad the proud in the thought of their heart,
Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
52 He brought down the mighty from thrones, And He exalted the lowly,
Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
53 The hungry He did fill with good, And the rich He sent away empty,
Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
54 He received again Israel His servant, To remember kindness,
Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
так, як обіцяв батькам нашим, Авраамові та нащадкам його повіки!» (aiōn g165)
56 And Mary remained with her about three months, and turned back to her house.
Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
57 And to Elisabeth was the time fulfilled for her bringing forth, and she bare a son,
Коли настав час, Єлизавета народила сина.
58 and the neighbours and her kindred heard that the Lord was making His kindness great with her, and they were rejoicing with her.
І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
59 And it came to pass, on the eighth day, they came to circumcise the child, and they were calling him by the name of his father, Zacharias,
Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
60 and his mother answering said, 'No, but he shall be called John.'
Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
61 And they said unto her — 'There is none among thy kindred who is called by this name,'
А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
62 and they were making signs to his father, what he would wish him to be called,
Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
63 and having asked for a tablet, he wrote, saying, 'John is his name;' and they did all wonder;
Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
64 and his mouth was opened presently, and his tongue, and he was speaking, praising God.
Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
65 And fear came upon all those dwelling around them, and in all the hill-country of Judea were all these sayings spoken of,
І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
66 and all who heard did lay them up in their hearts, saying, 'What then shall this child be?' and the hand of the Lord was with him.
Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
67 And Zacharias his father was filled with the Holy Spirit, and did prophesy, saying,
Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
68 'Blessed [is] the Lord, the God of Israel, Because He did look upon, And wrought redemption for His people,
«Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
69 And did raise an horn of salvation to us, In the house of David His servant,
Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
як заповів колись у давнину через вуста Своїх святих пророків, (aiōn g165)
71 Salvation from our enemies, And out of the hand of all hating us,
що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
72 To do kindness with our fathers, And to be mindful of His holy covenant,
Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
73 An oath that He sware to Abraham our father,
обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
74 To give to us, without fear, Out of the hand of our enemies having been delivered,
визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
75 To serve Him, in holiness and righteousness Before Him, all the days of our life.
у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
76 And thou, child, Prophet of the Highest Shalt thou be called; For thou shalt go before the face of the Lord, To prepare His ways.
І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
77 To give knowledge of salvation to His people In remission of their sins,
щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
78 Through the tender mercies of our God, In which the rising from on high did look upon us,
Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
79 To give light to those sitting in darkness and death-shade, To guide our feet to a way of peace.'
щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
80 And the child grew, and was strengthened in spirit, and he was in the deserts till the day of his shewing unto Israel.
Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
