Luke 12
1 At which time the myriads of the multitude having been gathered together, so as to tread upon one another, he began to say unto his disciples, first, 'Take heed to yourselves of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy;
Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
2 and there is nothing covered, that shall not be revealed; and hid, that shall not be known;
Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
3 because whatever in the darkness ye said, in the light shall be heard: and what to the ear ye spake in the inner-chambers, shall be proclaimed upon the house-tops.
Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
4 'And I say to you, my friends, be not afraid of those killing the body, and after these things are not having anything over to do;
Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нічого заподїяти.
5 but I will show to you, whom ye may fear; Fear him who, after the killing, is having authority to cast to the gehenna; yes, I say to you, Fear ye Him. (Geenna g1067)
Я же покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь. (Geenna g1067)
6 'Are not five sparrows sold for two assars? and one of them is not forgotten before God,
Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
7 but even the hairs of your head have been all numbered; therefore fear ye not, than many sparrows ye are of more value.
Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полічене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
8 'And I say to you, Every one — whoever may confess with me before men, the Son of Man also shall confess with him before the messengers of God,
Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене деред людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
9 and he who hath denied me before men, shall be denied before the messengers of God,
Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь я перед ангелами Божими.
10 and every one whoever shall say a word to the Son of Man, it shall be forgiven to him, but to him who to the Holy Spirit did speak evil, it shall not be forgiven.
І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
11 'And when they bring you before the synagogues, and the rulers, and the authorities, be not anxious how or what ye may reply, or what ye may say,
Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
12 for the Holy Spirit shall teach you in that hour what it behoveth [you] to say.'
бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
13 And a certain one said to him, out of the multitude, 'Teacher, say to my brother to divide with me the inheritance.'
Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб поділив ся зо мною наслїддєм.
14 And he said to him, 'Man, who set me a judge or a divider over you?'
Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
15 And he said unto them, 'Observe, and beware of the covetousness, because not in the abundance of one's goods is his life.'
Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливості; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
16 And he spake a simile unto them, saying, 'Of a certain rich man the field brought forth well;
Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
17 and he was reasoning within himself, saying, What shall I do, because I have not where I shall gather together my fruits?
і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
18 and he said, This I will do, I will take down my storehouses, and greater ones I will build, and I will gather together there all my products and my good things,
І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всі плоди мої і добро моє.
19 and I will say to my soul, Soul, thou hast many good things laid up for many years, be resting, eat, drink, be merry.
І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
20 'And God said to him, Unthinking one! this night thy soul they shall require from thee, and what things thou didst prepare — to whom shall they be?
Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
21 so [is] he who is treasuring up to himself, and is not rich toward God.'
Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатіє.
22 And he said unto his disciples, 'Because of this, to you I say, Be not anxious for your life, what ye may eat; nor for the body, what ye may put on;
Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тілом, чим з'одягнетесь.
23 the life is more than the nourishment, and the body than the clothing.
Душа більша їжі, а тїло одежі.
24 'Consider the ravens, that they sow not, nor reap, to which there is no barn nor storehouse, and God doth nourish them; how much better are ye than the fowls?
Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
25 and who of you, being anxious, is able to add to his age one cubit?
Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
26 If, then, ye are not able for the least — why for the rest are ye anxious?
Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
27 'Consider the lilies, how do they grow? they labour not, nor do they spin, and I say to you, not even Solomon in all his glory was arrayed as one of these;
Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не з'одягав ся, як одна з сих.
28 and if the herbage in the field, that to-day is, and to-morrow into an oven is cast, God doth so clothe, how much more you — ye of little faith?
Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч вкинута, Бог так з'одягає; то як більше вас, маловіри?
29 'And ye — seek not what ye may eat, or what ye may drink, and be not in suspense,
І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несітесь (високо);
30 for all these things do the nations of the world seek after, and your Father hath known that ye have need of these things;
того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
31 but, seek ye the reign of God, and all these things shall be added to you.
Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
32 'Fear not, little flock, because your Father did delight to give you the reign;
Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
33 sell your goods, and give alms, make to yourselves bags that become not old, a treasure unfailing in the heavens, where thief doth not come near, nor moth destroy;
Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодій не приступає, анї міль не їсть.
34 for where your treasure is, there also your heart will be.
Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
35 'Let your loins be girded, and the lamps burning,
Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
36 and ye like to men waiting for their lord, when he shall return out of the wedding feasts, that he having come and knocked, immediately they may open to him.
і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весілля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
37 'Happy those servants, whom the lord, having come, shall find watching; verily I say to you, that he will gird himself, and will cause them to recline (at meat), and having come near, will minister to them;
Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих; істино глаголю вам, що піддережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
38 and if he may come in the second watch, and in the third watch he may come, and may find [it] so, happy are those servants.
І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
39 'And this know, that if the master of the house had known what hour the thief doth come, he would have watched, and would not have suffered his house to be broken through;
Се ж знайте, що коли б знав господар, о которій годинї злодій прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
40 and ye, then, become ye ready, because at the hour ye think not, the Son of Man doth come.'
Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
41 And Peter said to him, 'Sir, unto us this simile dost thou speak, or also unto all?'
Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
42 And the Lord said, 'Who, then, is the faithful and prudent steward whom the lord shall set over his household, to give in season the wheat measure?
Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
43 Happy that servant, whom his lord, having come, shall find doing so;
Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
44 truly I say to you, that over all his goods he will set him.
По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
45 'And if that servant may say in his heart, My lord doth delay to come, and may begin to beat the men-servants and the maid-servants, to eat also, and to drink, and to be drunken;
Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
46 the lord of that servant will come in a day in which he doth not look for [him], and in an hour that he doth not know, and will cut him off, and his portion with the unfaithful he will appoint.
прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знав, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
47 'And that servant, who having known his lord's will, and not having prepared, nor having gone according to his will, shall be beaten with many stripes,
Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
48 and he who, not having known, and having done things worthy of stripes, shall be beaten with few; and to every one to whom much was given, much shall be required from him; and to whom they did commit much, more abundantly they will ask of him.
Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
49 'Fire I came to cast to the earth, and what will I if already it was kindled?
Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? тільки щоб запалав уже.
50 but I have a baptism to be baptized with, and how am I pressed till it may be completed!
Хрещеннєм же маю хреститись, і як мені важко, доки се скінчить ся!
51 'Think ye that peace I came to give in the earth? no, I say to you, but rather division;
Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
52 for there shall be henceforth five in one house divided — three against two, and two against three;
буде бо від нинї пятеро в одній хаті розділених, троє проти двох, і двоє проти трох.
53 a father shall be divided against a son, and a son against a father, a mother against a daughter, and a daughter against a mother, a mother-in-law against her daughter-in-law, and a daughter-in-law against her mother-in-law.'
Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
54 And he said also to the multitudes, 'When ye may see the cloud rising from the west, immediately ye say, A shower doth come, and it is so;
Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
55 and when — a south wind blowing, ye say, that there will be heat, and it is;
А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
56 hypocrites! the face of the earth and of the heaven ye have known to make proof of, but this time — how do ye not make proof of [it]?
Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
57 'And why, also, of yourselves, judge ye not what is righteous?
Чом же й про себе не судите право?
58 for, as thou art going away with thy opponent to the ruler, in the way give diligence to be released from him, lest he may drag thee unto the judge, and the judge may deliver thee to the officer, and the officer may cast thee into prison;
Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то в дорозЇ дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до судді, а суддя не передав тебе слузі, а слуга не вкинув тебе в темницю.
59 I say to thee, thou mayest not come forth thence till even the last mite thou mayest give back.'
Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.
