Luke 11
1 And it came to pass, in his being in a certain place praying, as he ceased, a certain one of his disciples said unto him, 'Sir, teach us to pray, as also John taught his disciples.'
Одного разу [Ісус] молився, і, коли Він закінчив, один з учнів промовив до Нього: ―Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів!
2 And he said to them, 'When ye may pray, say ye: Our Father who art in the heavens; hallowed be Thy name: Thy reign come; Thy will come to pass, as in heaven also on earth;
Він промовив: ―Коли молитесь, то кажіть: «Отче наш, Що на небесах, нехай святиться ім’я Твоє! Нехай прийде Царство Твоє! Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі!
3 our appointed bread be giving us daily;
Хліб наш щоденний дай нам кожного дня.
4 and forgive us our sins, for also we ourselves forgive every one indebted to us; and mayest Thou not bring us into temptation; but do Thou deliver us from the evil.'
І прости нам гріхи наші, бо і ми прощаємо всім боржникам нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого».
5 And he said unto them, 'Who of you shall have a friend, and shall go on unto him at midnight, and may say to him, Friend, lend me three loaves,
І сказав їм: ―Хто з вас, маючи друга, прийде до нього опівночі та скаже йому: «Друже, позич мені три хліби,
6 seeing a friend of mine came out of the way unto me, and I have not what I shall set before him,
бо мій приятель прийшов до мене з дороги, і я не маю, що йому дати».
7 and he from within answering may say, Do not give me trouble, already the door hath been shut, and my children with me are in the bed, I am not able, having risen, to give to thee.
А той зсередини відповів би йому: «Не турбуй мене! Двері вже зачинені, і діти мої зі мною в ліжку. Не можу я піднятися й дати тобі».
8 'I say to you, even if he will not give to him, having risen, because of his being his friend, yet because of his importunity, having risen, he will give him as many as he doth need;
Кажу вам: якщо він не встане та не дасть йому заради дружби, то все одно через наполегливість його підведеться й дасть усе, чого той потребує.
9 and I say to you, Ask, and it shall be given to you; seek, and ye shall find; knock, and it shall be opened to you;
Тому Я кажу вам: просіть – і буде дано вам; шукайте – і знайдете; стукайте – і відчинять вам!
10 for every one who is asking doth receive; and he who is seeking doth find; and to him who is knocking it shall be opened.
Бо кожен, хто просить, отримує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчинять.
11 'And of which of you — the father — if the son shall ask a loaf, a stone will he present to him? and if a fish, will he instead of a fish, a serpent present to him?
Котрий з вас, батьків, коли син просить хліба, замість хліба подасть йому камінь, і коли просить риби, замість риби подасть йому гадюку?
12 and if he may ask an egg, will he present to him a scorpion?
Або чи дасть йому скорпіона, коли той просить яйце?
13 If, then, ye, being evil, have known good gifts to be giving to your children, how much more shall the Father who is from heaven give the Holy Spirit to those asking Him!'
Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте давати добрі дари вашим дітям, то наскільки більше ваш Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього!
14 And he was casting forth a demon, and it was dumb, and it came to pass, the demon having gone forth, the dumb man spake, and the multitudes wondered,
Одного разу [Ісус] вигнав демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий [чоловік] заговорив; і весь натовп дивувався цьому.
15 and certain of them said, 'By Beelzeboul, ruler of the demons, he doth cast forth the demons;'
Та деякі з них говорили: ―[Силою] Вельзевула, володаря демонів, Він виганяє демонів.
16 and others, tempting, a sign out of heaven from him were asking.
Інші ж, випробовуючи [Його], вимагали знамення з неба.
17 And he, knowing their thoughts, said to them, 'Every kingdom having been divided against itself is desolated; and house against house doth fall;
Але Він, знаючи їхні думки, відповів: ―Кожне царство, розділене в собі, буде спустошене, і дім, розділений в собі, впаде.
18 and if also the Adversary against himself was divided, how shall his kingdom be made to stand? for ye say, by Beelzeboul is my casting forth the demons.
Якщо ж сатана розділився в собі самому, як встоїть його царство?[Питаю це], бо кажете, що Вельзевулом Я виганяю демонів.
19 'But if I by Beelzeboul cast forth the demons — your sons, by whom do they cast forth? because of this your judges they shall be;
Якщо ж Я виганяю демонів Вельзевулом, то ким виганяють ваші сини? Тому вони будуть вашими суддями.
20 but if by the finger of God I cast forth the demons, then come unawares upon you did the reign of God.
Але якщо Я пальцем Божим виганяю демонів, то прийшло до вас Царство Боже.
21 'When the strong man armed may keep his hall, in peace are his goods;
Коли сильний, озброївшись, стереже свій дім, тоді майно його в безпеці.
22 but when the stronger than he, having come upon [him], may overcome him, his whole-armour he doth take away in which he had trusted, and his spoils he distributeth;
Коли ж нападає сильніший за нього й перемагає його, то забирає все його озброєння, на яке він покладався, і потім ділить здобич.
23 he who is not with me is against me, and he who is not gathering with me doth scatter.
Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
24 'When the unclean spirit may go forth from the man it walketh through waterless places seeking rest, and not finding, it saith, I will turn back to my house whence I came forth;
Коли нечистий дух виходить із людини, то йде в місця безводні шукати відпочинку й, не знаходячи, каже: «Повернусь я у дім свій, звідки вийшов».
25 and having come, it findeth [it] swept and adorned;
І, повернувшись, знаходить його заметеним та прибраним.
26 then doth it go, and take to it seven other spirits more evil than itself, and having entered, they dwell there, and the last of that man becometh worst than the first.'
Тоді він іде й бере інших сімох духів, гірших за себе, і входять та живуть там. І для людини останнє стає гіршим за попереднє.
27 And it came to pass, in his saying these things, a certain woman having lifted up the voice out of the multitude, said to him, 'Happy the womb that carried thee, and the paps that thou didst suck!'
Коли [Ісус] це казав, одна жінка з натовпу голосно промовила: ―Блаженна мати, яка носила та годувала Тебе.
28 And he said, 'Yea, rather, happy those hearing the word of God, and keeping [it]!'
Він відповів: ―Справді блаженні ті, що слухають Слово Боже та виконують його.
29 And the multitudes crowding together upon him, he began to say, 'This generation is evil, a sign it doth seek after, and a sign shall not be given to it, except the sign of Jonah the prophet,
Коли зібралося багато народу, Він почав говорити: ―Цей рід – рід лукавий! Він шукає знамення, та не дасться йому знамення, хіба що тільки знамення Йони.
30 for as Jonah became a sign to the Ninevites, so also shall the Son of Man be to this generation.
Бо як Йона став для ніневійців знаменням, так буде й Син Людський для цього роду.
31 'A queen of the south shall rise up in the judgment with the men of this generation, and shall condemn them, because she came from the ends of the earth to hear the wisdom of Solomon; and lo, greater than Solomon here!
Цариця Півдня встане на суд із людьми цього роду й засудить їх, бо вона прийшла з далекого краю землі послухати Соломонову мудрість, а ось тут Хтось більший за Соломона.
32 'Men of Nineveh shall stand up in the judgment with this generation, and shall condemn it, because they reformed at the proclamation of Jonah; and lo, greater than Jonah here!
Люди Ніневії встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялись через проповідь Йони, а ось тут Хтось більший за Йону.
33 'And no one having lighted a lamp, doth put [it] in a secret place, nor under the measure, but on the lamp-stand, that those coming in may behold the light.
Ніхто, запаливши світильник, не ставить його у потайне місце або під посудину, але ставить на поставець, щоб усі, що входять, бачили світло.
34 'The lamp of the body is the eye, when then thine eye may be simple, thy whole body also is lightened; and when it may be evil, thy body also is darkened;
Світлом для тіла є око. Якщо твоє око буде здорове, то й все твоє тіло буде наповнене світлом, коли ж воно недуже, то й тіло твоє в темряві.
35 take heed, then, lest the light that [is] in thee be darkness;
Отже, пильнуй, щоб світло, яке в тобі, не стало темрявою.
36 if then thy whole body is lightened, not having any part darkened, the whole shall be lightened, as when the lamp by the brightness may give thee light.'
Якщо ж усе твоє тіло наповнене світлом і немає жодної темної частини, то все буде світле так, ніби світильник освітлює тебе сяйвом.
37 And in [his] speaking, a certain Pharisee was asking him that he might dine with him, and having gone in, he reclined (at meat),
Коли Він закінчив говорити, один фарисей запросив Його до себе пообідати. [Ісус] зайшов та сів за стіл.
38 and the Pharisee having seen, did wonder that he did not first baptize himself before the dinner.
Фарисей же здивувався, побачивши, що перед обідом Він перш не обмився.
39 And the Lord said unto him, 'Now do ye, the Pharisees, the outside of the cup and of the plate make clean, but your inward part is full of rapine and wickedness;
Тоді Господь промовив до нього: ―Ось ви, фарисеї, очищуєте чашу та посуд ззовні, а всередині ви повні здирництва та лукавства.
40 unthinking! did not He who made the outside also the inside make?
Нерозумні! Чи Той, Хто створив зовнішнє, не створив і внутрішнє?
41 But what ye have give ye [as] alms, and, lo, all things are clean to you.
Тож дайте милостиню з того, що всередині, ось тоді все буде чисте для вас.
42 'But woe to you, the Pharisees, because ye tithe the mint, and the rue, and every herb, and ye pass by the judgment, and the love of God; these things it behoveth to do, and those not to be neglecting.
Але горе вам, фарисеї, що даєте десятину з м’яти, рути й з усякого зілля, але обминаєте справедливість та любов Божу. І це належить робити, і тим не нехтувати.
43 'Woe to you, the Pharisees, because ye love the first seats in the synagogues, and the salutations in the market-places.
Горе вам, фарисеї, що любите почесні місця в синагогах та привітання на ринках.
44 'Woe to you, scribes and Pharisees, hypocrites, because ye are as the unseen tombs, and the men walking above have not known.'
Горе вам, бо ви – як невидимі гроби, поверх яких люди ходять і не знають цього.
45 And one of the lawyers answering, saith to him, 'Teacher, these things saying, us also thou dost insult;'
Один з учителів Закону відповів [Ісусові]: ―Учителю, кажучи це, Ти й нас ображаєш!
46 and he said, 'And to you, the lawyers, woe! because ye burden men with burdens grievous to be borne, and ye yourselves with one of your fingers do not touch the burdens.
Але Він відповів: ―Горе й вам, учителям Закону, бо ви накладаєте на людей тягар, який важко нести, самі ж навіть пальцем не доторкнетеся до нього.
47 'Woe to you, because ye build the tombs of the prophets, and your fathers killed them.
Горе вам, бо ви будуєте гробниці пророкам, яких убили ваші батьки.
48 Then do ye testify, and are well pleased with the works of your fathers, because they indeed killed them, and ye do build their tombs;
Цим ви свідчите, що схвалюєте вчинки ваших батьків. Вони їх вбивали, а ви будуєте їм [гробниці].
49 because of this also the wisdom of God said: I will send to them prophets, and apostles, and some of them they shall kill and persecute,
Тому Бог у своїй мудрості сказав: «Надішлю до них пророків та апостолів, і декого з них уб’ють, а декого будуть переслідувати».
50 that the blood of all the prophets, that is being poured forth from the foundation of the world, may be required from this generation;
І тому цей рід буде відповідати за пролиту кров усіх пророків, які були вбиті від початку всесвіту,
51 from the blood of Abel unto the blood of Zacharias, who perished between the altar and the house; yes, I say to you, It shall be required from this generation.
від крові Авеля до крові Захарії, убитого між Храмом та жертовником. Кажу вам: цей рід відповість за все.
52 'Woe to you, the lawyers, because ye took away the key of the knowledge; yourselves ye did not enter; and those coming in, ye did hinder.'
Горе вам, учителі Закону, бо ви взяли ключі пізнання: самі не ввійшли й тим, хто бажає ввійти, заборонили.
53 And in his speaking these things unto them, the scribes and the Pharisees began fearfully to urge and to press him to speak about many things,
Коли [Ісус] вийшов [звідти], фарисеї та книжники почали критикувати Його та спокушати відносно багатьох речей.
54 laying wait for him, and seeking to catch something out of his mouth, that they might accuse him.
Вони спостерігали за Ним, аби упіймати Його на слові.
