Genesis 8
1 And God remembereth Noah, and every living thing, and all the cattle which [are] with him in the ark, and God causeth a wind to pass over the earth, and the waters subside,
І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину́ та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, — і вода заспоко́їлась.
2 and closed are the fountains of the deep and the net-work of the heavens, and restrained is the shower from the heavens.
І закрились джере́ла безодні та небесні розтвори, — і дощ з неба спини́вся.
3 And turn back do the waters from off the earth, going on and returning; and the waters are lacking at the end of a hundred and fifty days.
І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спада́ти по ста й п'ятидесяти днях.
4 And the ark resteth, in the seventh month, in the seventeenth day of the month, on mountains of Ararat;
А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.
5 and the waters have been going and becoming lacking till the tenth month; in the tenth [month], on the first of the month, appeared the heads of the mountains.
І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
6 And it cometh to pass, at the end of forty days, that Noah openeth the window of the ark which he made,
І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.
7 and he sendeth forth the raven, and it goeth out, going out and turning back till the drying of the waters from off the earth.
І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.
8 And he sendeth forth the dove from him to see whether the waters have been lightened from off the face of the ground,
І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спа́ла вода з-над землі.
9 and the dove hath not found rest for the sole of her foot, and she turneth back unto him, unto the ark, for waters [are] on the face of all the earth, and he putteth out his hand, and taketh her, and bringeth her in unto him, unto the ark.
Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
10 And he stayeth yet other seven days, and addeth to send forth the dove from the ark;
І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.
11 and the dove cometh in unto him at even-time, and lo, an olive leaf torn off in her mouth; and Noah knoweth that the waters have been lightened from off the earth.
І голубка вернулась до нього вечірнього ча́су, — і ось у неї в дзюбку́ лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.
12 And he stayeth yet other seven days, and sendeth forth the dove, and it added not to turn back unto him any more.
І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.
13 And it cometh to pass in the six hundredth and first year, in the first [month], in the first of the month, the waters have been dried from off the earth; and Noah turneth aside the covering of the ark, and looketh, and lo, the face of the ground hath been dried.
І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця — висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
14 And in the second month, in the seven and twentieth day of the month, the earth hath become dry.
А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця — висохла земля.
15 And God speaketh unto Noah, saying, 'Go out from the ark, thou, and thy wife, and thy sons, and thy sons' wives with thee;
І промовив Ноєві Господь, кажучи:
16 every living thing that [is] with thee, of all flesh, among fowl, and among cattle, and among every creeping thing which is creeping on the earth, bring out with thee;
„Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.
17 and they have teemed in the earth, and been fruitful, and have multiplied on the earth.'
Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай роя́ться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються“.
18 And Noah goeth out, and his sons, and his wife, and his sons' wives with him;
І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
19 every beast, every creeping thing, and every fowl; every creeping thing on the earth, after their families, have gone out from the ark.
Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми — вийшли з ковчегу вони.
20 And Noah buildeth an altar to Jehovah, and taketh of every clean beast, and of every clean fowl, and causeth burnt-offerings to ascend on the altar;
І збудував Ной жертівника Господе́ві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопа́лення.
21 and Jehovah smelleth the sweet fragrance, and Jehovah saith unto His heart, 'I continue not to disesteem any more the ground because of man, though the imagination of the heart of man [is] evil from his youth; and I continue not to smite any more all living, as I have done;
І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: „Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
22 during all days of the earth, seed-time and harvest, and cold and heat, and summer and winter, and day and night, do not cease.'
Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч — не припиняться!“
A Dove is Sent Forth from the Ark
